Яценко Борис Павлович
ЯЦЕ́НКО Борис Павлович (01. 01. 1942, с. Малий Вистороп Лебединського, нині Сумського р-ну Сумської обл.) — географ, сходознавець. Доктор географічних наук (2001), професор (2001). Орден «Вранішнього Сонця» 3-го ступеня (Японія, 2012). Закінчив східний факультет Ленінградського університету (нині Санкт-Петербург, 1963) та аспірантуру географічного факультету (1967) цього закладу. Від 1970 працює у Київському університеті імені Т. Шевченка: 1991–2006 — засновник та завідувач, від 2006 — професор кафедри країнознавства і туризму. За сумісництвом від 1992 — провідний науковий співробітник Інституту сходознавства НАНУ (Київ). Віце-президент товариства «Україна — Японія» (від 1992). Досліджує проблеми географії світового господарства, міжнародних економічних відносин і туризму, політичної географії та геополітики. У країнознавстві вивчає різноманітні аспекти японознавства, а також географію господарства інших економічно розвинених країн та країн Азії. Співавтор підручників «Економічна і соціальна географія світу» (1997; 1998; 2000; 2006; 2013) та «Географія» (2018; 2024; обидва — Київ) для 10-го класу. Співукладач «Української енциклопедії туризму» (2023), автор низки статей до неї та статей ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Економічна географія зарубіжних країн: У 3 т. 1975–81 (співавт.); Опыт рыночных отношений в Японии. К., 1992; Економіка зарубіжних країн. 1997; 2000; Чорноморсько-Каспійський регіон: умови та перспективи розвитку. 1998; Світова економіка. 2000; 2007 (співавт.); Політична географія. 2005; Структура господарства Японії. 2006; Політична географія і геополітика. 2007 (співавт.); Країнознавство: основи теорії. 2009 (співавт.); Довідковий Атлас світу. 2010 (співавт.); усі — Київ.