Фатов Микола Миколайович
ФА́ТОВ Микола Миколайович (26. 11(08. 12). 1887, с. Семенчуково, нині Рязанської обл., РФ — 28. 08. 1961, Чернівці) — літературознавець. Професор (1928). Навчався у Московському (1906—10) та Петроградському (нині Санкт-Петербург, 1917—18) університетах. Учителював у Москві (1910—18); працював у 1-му (1918—21) та 2-му (1922—28) Московських університетах; водночас 1922—28 — науковий співробітник АН СРСР; очолював кафедру російської літератури в Казахському університеті (Алма-Ата, нині Алмати, 1928—31), Ставропольському (1931—36) та Марійському (м. Йошкар-Ола, 1936—45) педагогічних інститутах (обидва — РФ), Чернівецькому університеті (1945—48, у 1948—61 — професор цієї кафедри). Наукові праці присвячені творчості О. Пушкіна, Л. Андреєва, О. Серафимовича, Демʼяна Бєдного та ін. письменників.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Любовь и смерть Д. В. Веневитинова. Варшава, 1914; А. С. Пушкин: Научно-популяр. очерк творчества. Москва, 1921; Демьян Бедный. Москва, 1923; Молодые годы Л. Андреева. Москва, 1924; А. С. Серафимович: Очерк жизни и творчества. Москва, 1927; Как понимать «Евгения Онегина» // Ученые зап. Марий. пед. ин-та. 1941. Т. 2; О патриотизме Пушкина // Там само. 1943. Т. 3; История изданий сочинений Пушкина. Чц., 1959.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
