Рубінович Войцех-Сильвестр

РУБІНО́ВИЧ Войцех-Сильвестр (22. 02. 1889, м-ко Садгора, нині у межах Чернівців — 13. 10. 1974, Варшава) — фізик. Дійсний член Польської академії мистецтв і наук (1947) та Польської АН (1952). Закінчив Чернівецький університет (1912), де 1912–16 працював асистентом кафедри експериментальної фізики. 1914 здобув ступінь доктора філософії з фізичних наук, 1918 ґабілітувався. 1916–20 провадив дослідження у Відні, Мюнхені (Німеччина; під керівництвом А. Зоммерфельда) та Копенгаґені (під керівництвом Н. Бора). 1920–22 — професор кафедри теоретичної фізики Люблянського університету; 1922–33 — завідувач кафедри теоретичної фізики, водночас 1925–26 — декан загального факультету, 1934–37 — завідувач кафедри загальної механіки Львівської політехніки; 1938–41, 1944–45 — завідувач кафедри теоретичної фізики Львівського університету; 1946–60 — завідувач кафедри теоретичної механіки, водночас від 1953 — завідувач кафедри оптики і механіки Варшавського університету; 1953–60 — в Інституті фізики Польської АН. Президент Польського фізичного товариства (1949–52, 1961–74). Наукові дослідження присвячені теоретичній і квантовій фізиці та оптиці. Вивчав проблеми теорії дифракції, квантової теорії випромінювання та математичної фізики. Розробив теорію електричного мультипольного випромінювання; сформулював правила відбору та поляризації електричного дипольного та квадрупольного випромінювання, розв’язав проблему т. зв. заборонених спектральних ліній.

Рекомендована література

1. Adalbert Rubinowicz: Selected Papers. Warszawa, 1975.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю