Шкуропат Олександр Йосифович
Визначення і загальна характеристика
ШКУРОПА́Т Олександр Йосифович (18. 04. 1964, с. Безводне Павлодарської обл., Казахстан, нині зняте з обліку — 17. 11. 2008, с. Фонтанка Лиманського, нині Одеського р-ну Одеської обл.) — живописець, графік, іконописець, різьбяр. Член молодіжної організації НСХУ (1988). Закінчив Одеське художнє училище (1988; викладач Д. Єгоров). Працював художником-оформлювачем у с. Шевченкове Одеської обл. (1980–82), спецшколи с. Фонтанка (1982, 1984). Майстер малюнка олівцем. Віртуозно володів аквареллю по-мокрому; створив безліч яскравих квіткових композицій у цій техніці. Уміло використовував темперу в розкритті фольклорних, гумористичних, міських та сільських сюжетів. У живописі надавав перевагу прямокутним рівностороннім полотнам великих розмірів і втілював у життя найсміливіші й новаторські для свого часу задуми. Експериментував зі світлом, ракурсом, перспективою та горизонтом. У своїх картинах художник розміщував об’єкт нібито на окремій декоративній маленькій планеті. Цей підхід він застосовував для концентрації уваги глядача, спонукання його до філософських роздумів, посилення емоційного впливу на нього головної теми полотна. Автор ікон, різьблених рам для картин. Учасник міських, обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1986. Персональні — в Одесі (1986, 1991, 1994, 1996–97, 2001–02, 2005, 2024 — меморіальна). Деякі твори Ш. зберігаються в Одеському художньому музеї, храмах м. Південне (Одеська обл.) та с. Фонтанки, а також у Канаді, США, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Японії. Про життя і творчість Ш. знято документальні фільми «Олександр Шкуропат. Відродження. (Історія однієї колекції)» (реж. Д. Константинова, YouTube-канал «Kvitka-day»), «Уникальные люди. Одесса. Художник Александр Шкуропат» (реж. Ю. Скорик, YouTube-канал «Zootrop_Odessa»), «Ретроспективная выставка живописи и графики Александра Иосифовича Шкуропата (1964–2008)» та «Эдуард Ратушняк: кураторская экскурсия по выставке Александра Шкуропата “Відродження”» (обидва — реж. В. Богатирьов, YouTube-канал «VladimirBogatyrov»; усі — 2024). Трагічно загинув.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Спокій» (поч. 1990-х рр.), «Віха народної пам’яті» (1994), «Яблука на сонці. Радісний натюрморт» (1998), «Час багрянця» (1999), «Умиротворення. Рефлексія на античну грецьку легенду про викрадення Європи» (2005), «Чорна риба. Живопис у стилі американського художника Дж. Поллока», триптих «Муки ангелів», «Сум. Двір в очікуванні мешканців» (усі — 2007); цикли — «Одеса та її околиці», «Моя Україна», «Вилківські легенди», «Замки мого дитинства», «Екологічні етюди», «Риб’ячі алегорії», «Персонажі села Рубань», «Викрадення Європи», «Натюрморти на столі».