ШКУРКО́ Анатолій Никифорович (29. 10. 1924, с. Смолин, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 22. 10. 2019, Чернігів) — живописець. Народний художник України (2009). Обласна премія імені М. Коцюбинського (1996). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Член НСХУ (1960). На­вчався в Харківському художньому училищі (1939–41); закінчив Ленін­градський ін­ститут живопису, скульптури та архітектури АМ СРСР (нині Санкт-Петербург, 1951; викладачі Р. Френц, Д. Ольховський, І. Сорокін). Працював викладачем живопису, рисунку й композиції в Ростовському художньому училищі (РФ, 1951–52); художником у Чернігівському обласному товаристві художників «УКООП-Художник» (1953–68); головним художником у Чернігівських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР (1968–69). На творчій роботі від 1970. Творчість Ш. збагатила історію українського реалістичного образотворчого мистецтва. Основна тематика — історія України, її природа, шевченкіана, людина-трудівник. Улюблений жанр — пейзаж, часто — людина серед природи. В окремих творах митець вдається до нетрадиційних для його манери при­йомів, близьких до ім­пресіоністичних. Значне місце в доробку посідають порт­ретні полотна із зображе­н­ням діячів культури, письмен­ників, лікарів, простих людей із рідного Смолина, у яких художник роз­криває непо­вторну особистість людини, використовуючи виразні можливості пози, жестів, предметних атрибутів. Учасник обласних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1953. Персональні — у Чернігові (1984, 2004, 2009, 2014, 2018). Деякі твори Ш. зберігаються в Чернігівському художньому музеї, Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповід­нику М. Коцюбинського. Почесний громадянин Чернігова — від 2015.