САМО́ЙЛЕНКО Григорій Васильович (01. 05. 1935, с. Нові Петрівці Київської міськради, нині Вишгородського р-ну Київської обл. — 02. 02. 2025, м. Ніжин Чернігівської обл.) — літературо­знавець, крає­знавець. Батько О. Самойленка. Доктор філологічних наук (1988), професор (1989). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Орден «За заслуги» 3-го (2012) та 2-го (2016) ступенів. Премії імені М. Коцюбинського (1999), імені Г. Вороного (2011), імені М. Гоголя (2013), імені Л. Глібова (2016), імені П. Тронька (2020). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1963). Учителював; від 1970 працював у Ніжинському університеті: декан історико-філологічного факультету (1972–74 і 1988–2003), завідувач кафедр російської та зарубіжної літератури (1974–88), історії культури і народо­знавства (1991–2003), світової літератури та історії культури (2004–16), словʼянської філології, компаративістики та пере­кладу (2016–22), професор кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики (2022–25). Засновник і від­повід­альний редактор наукового збірника «Література та культура Поліс­ся» (від 1990), головний редактор ви­да­н­ня «Наукові записки НДУ. Філологічні науки» (1997–2020). Керівник Науково-методичного центру «Регіональне ви­вче­н­ня культури Полісс­ся» (від 2004). Наукові дослідже­н­ня: російська та українська літератури 19–20 ст.; гоголе­знавство; історія Ніжинської вищої школи; історичне, літературне та культурно-мистецьке крає­знавство. Від­новив проведе­н­ня Гоголівських конференцій. Упорядник збірників, присвячених його творчості, зокрема «Гоголь и современ­ность: Творческое наследие писателя в движении эпох» (1983), «Изучение творчества Н. Гоголя в школе» (1988), «Микола Гоголь і світова культура» (1994; усі — Київ), «Наследие Гоголя и современ­ность» (ч. 1–2, 1988), «Николай Гоголь и Нежин» (2008), «Творча спадщина Гоголя на пере­тині епох» (2009; усі — Ніжин). Організатор багатьох між­народних і всеукраїнських наукових конференцій з питань філології, історії, культури, крає­знавства. Уклав довід­ник «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи» (1993), двотомник «Ніжинська вища школа в жит­тєвих та творчих долях її випускників», енциклопедію «Микола Гоголь і Україна» (обидва — 2020; усі — Ніжин). Автор низки статей в ЕСУ.