Шевченко Лариса Іванівна

ШЕВЧЕ́НКО Лариса Іванівна (10. 08. 1949, м-ко Большаково Калінінградської обл., РФ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (2002), професор (2003), член-кореспондент НАНУ (2018). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1972), в якому працює від 1973: від 1997 — завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації (до 2016 — кафедра історії та стилістики української мови) Інституту філології. Головний редактор наукового журналу «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика». Наукові дослідження в галузі теорії та філософії мови, історії літературної мови, слов’янського мовознавства, термінознавства, функціональної стилістики, лексикографії, неолінгвістики. 2004 започаткувала видавничий проєкт «Ідеї, постаті, тексти в українській культурі», в межах якого видано понад 30 наукових праць. Авторка концепції інтелектуалізації української літературної мови, фундаторка інноваційних галузей мовознавства в Україні — медіа- та юрислінгвістики, лінгвістичної іміджелогії, лінгвоекспертології та ін. Співавторка та науковий редактор лексикографічних видань «Англо-український словник міжнародного, порівняльного і європейського права» (2009), «Медіалінгвістика: словник термінів і понять» (2013; 2014), «Юрислінгвістика: словник термінів і понять (2015), «Лінгвістична іміджелогія: словник термінів і понять» (2023) та ін. Співавторка навчального посібника у 2-х ч. «Стилістика української літературної мови» (2004; 2012; 2018); підручників «Теорія медіалінгвістики», «Лінгвістична експертиза» (обидва — 2021; усі — Київ).

Завантажити статтю