Шандро Мирослава Іванівна
ШАНДРО́ Мирослава Іванівна (16. 05. 1916, с. Стерче, нині Чернівецького р-ну Чернівецької обл. — 25. 03. 1983, с. Нісіпіт Сучавського пов., Румунія) — фольклористка. Дружина Яреми Байрака. Дитинство минуло (від 1920) у с. Берегомет над Серетом (нині Вижницького р-ну Чернівецької обл.). Закінчила Чернівецьку вчительську семінарію (1936). Працювала в школі с. Берегомет. Член читальні товариства «Українська бесіда», хору, драматичного гуртка. Від 1944 — в Румунії. Учителювала в селах Киндешти, Рожешти та ін. Ботошанського пов., останні 20 р. життя — у школі с. Нісіпіт. Досліджувала й популяризувала українську народну творчість і декоративно-ужиткове мистецтво. Упорядкувала книги гуцульських пісень «Ой ковала зозулечка» (1974) та легенд, балад-бувальщин, записаних нею в українських селах Румунії, «Співаночки мої любі» (1977; обидві — Бухарест). Посмертно вийшов альбом «Гуцульські вишивки» (Клуж-Напока; Чц., 2005; 3-є вид., Сучава; Чц., 2022, українською, англійською та румунською мовами).
Рекомендована література
- Захарчук-Чугай Р. Зачудування красою // Шандро М. Гуцульські вишивки. Клуж-Напока; Чц., 2005;
- Бородай-Шандро О. Коротка історія великого кохання // Байрак Я. Стривожені зорі. Бухарест, 2007;
- Горбатюк В. Життя і трагедія Яреми Байрака // Березіль. 2008. № 5–6.