Стовбун Лідія Михайлівна
СТОВБУ́Н Лідія Михайлівна (03. 10. 1943, м. Нижній Тагіл Свердловської обл., РФ) — співачка (сопрано), віолончелістка, педагог. Заслужена артистка України (2003). Закінчила Дніпропетровське музичне училище (нині Дніпро, 1964), Київську консерваторію (1969, кл. віолончелі В. Червова; 1970, кл. співу І. Колодуб). 1969–73 — артистка (віолончель) Київського камерного оркестру Укрконцерту, 1973–2010 — артистка (віолончель), солістка-вокалістка Київської філармонії, 1985–2010 — концертмейстер групи віолончелей Київського камерного оркестру Київської філармонії; 2000–10 — викладач концертмейстерського класу (сопрано) Київської дитячої академії мистецтв, 2005–10 — викладач кафедри струнно-смичкових інструментів (клас квартетної гри) Національної музичної академії України (Київ).
Виконавському інструментальному стилю притаманні повне красиве звучання інструмента, артистичний темперамент, майстерність ансамблевої гри; її голосу властиві приємний тембр, широкий діапазон, неповторна емоційна чуттєвість. У складі Київського камерного оркестру гастролювала у Франції, Нідерландах, Іспанії, Німеччині, Великій Британії, Австрії, Бельгії, Швейцарії, Португалії, Південній Кореї, Словаччині, Польщі, Японії, США, Латвії, Естонії та інших країнах світу. Як солістка-вокалістка виступала з Державним симфонічним оркестром УРСР, Литовським камерним оркестром, Київським камерним оркестром, Національним ансамблем солістів «Київська камерата».
У репертуарі — твори К. Монтеверді, Г. Шютца, Й.-С. Баха, К.-Ф.-Е. Баха, Й.-К. Баха, В.-Ф. Баха, А. Вівальді, Ґ. Генделя, Ф. Куперена, Дж. Перґолезі, А. Скарлатті, А. Вівальді, К. Глюка, А. Боккеріні, Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Й. Брамса, Дж. Пуччіні, Ж. Бізе–Р. Щедріна, Е. Ґріґа, Р. Ваґнера, А. Веберна, В. Кіляра, П. Чайковського, Д. Шостаковича, Б. Бріттена, Д. Бортнянського, В. Бібіка, В. Сильвестрова, В. Загорцева, В. Годзяцького, М. Скорика, Є. Станковича, Л. Колодуба та ін. С. виконувала партію віолончелі/сопрано у Квартеті «Розумовський» (2006–10), камерному ансамблі «Ars Quarta» (2001–05). Виступала з Л. Третьяк, О. Шароєвою, Н. Чепігою, А. Волковою, Е. Курмангалієвим, О. Рябцем, С. Пікульським, Ю. Олійником, Е. Ідельчуком, В. Морозовим, В. Непопаловим, В. Квачем, Л. Ісакадзе, Ґ. Кремером, С. Ріхтером, М. Суком (США), Е. Вірсаладзе, В. Крайнєвим, М. Петровим, М. Степаненком, Є. Ржановим, М. Ростроповичем, Н. Гутман, О. Кудряшовим, Ю. Василевичем. Серед знакових інтерпретацій артистки — концертний речитатив і арія для сопрано, фортепіано і камерного оркестру В.-А. Моцарта (2010), симфонія № 4 «Лірика» для камерного оркестру Є. Станковича (2010).
Має записи на Українському радіо — Камерна кантата № 3 «Знаки пам’яті» на вірші Н. Турбіної для сопрано і камерного оркестру І. Кириліної із Державним симфонічним оркестром УРСР, 2 романси на вірші К. Бальмонта для сопрано і струнного ансамблю Б. Лятошинського із Київським камерним оркестром, «Постлюдія DSCH» для сопрано, скрипки, віолончелі та фортепіано В. Сильвестрова; на компакт-дисках — квартети Й. Гайдна і Л. ван Бетговена (2006), «Лісова музика» для голосу, фортепіано і валторни В. Сильвестрова на компакт-диску «Валентин Сильвестров. Chamber works» (2007).
Рекомендована література
- Анікієнко Л. Модифікації образу П’єро у світовому й українському мистецтві та їх відображення в українській версифікації «Pierrot lunaire» Гартлебена–Шенберґа (оглядовий нарис та художній переклад текстів) // Студії мистецтвознавчі. 2012. Ч. 3;
- Полянська К. Етапи становлення кафедри струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського // Мистецтво України. 2022. Вип. 22.