Сидоренко Григорій Микитович

СИДО́РЕНКО Григорій Микитович (10. 09. 1874, Херсонська губ. — 06. 02. 1924, Прага) — дипломат, громадсько-політичний діяч. Закінчив Томський університет (Росія). Під час на­вча­н­ня був головою Української студентської громади в Томську. Працював у дирекції Транс­сибірської залізниці. 1917 повернувся в Україну. Член УЦР, від кінця 1917 — товариш (за­ступник) генерального секретаря шляхів УНР; від січня 1918 — Народний міністр пошт і теле­графу УНР в уряді В. Голубовича. За часів геть­манату П. Скоропадського — член президії Всеукраїнського союзу земств. Від листопада 1918 — член делегації Українського національного союзу на пере­говорах із пред­ставниками країн Антанти у м. Ясси (Румунія); січень—серпень 1919 — голова Над­звичайної дипломатичної місії УНР на Паризькій мирній конференції. Автор брошури французькою мовою про українське пита­н­ня. Грудень 1919 — грудень 1922 — посол УНР в Австрії. Влітку 1923 пере­їхав до Чехо-Словач­чини. Працював бібліотекарем і лектором кресле­н­ня в Українській господарській академії у Подєбрадах.