Сидоренко Григорій Микитович

Визначення і загальна характеристика

СИДО́РЕНКО Григорій Микитович (10. 09. 1874, Херсонська губ. — 06. 02. 1924, Прага) — дипломат, громадсько-політичний діяч. Закінчив Томський університет (Росія). Під час навчання був головою Української студентської громади в Томську. Працював у дирекції Транссибірської залізниці. 1917 повернувся в Україну. Член УЦР, від кінця 1917 — товариш (заступник) генерального секретаря шляхів УНР; від січня 1918 — Народний міністр пошт і телеграфу УНР в уряді В. Голубовича. За часів гетьманату П. Скоропадського — член президії Всеукраїнського союзу земств. Від листопада 1918 — член делегації Українського національного союзу на переговорах із представниками країн Антанти у м. Ясси (Румунія); січень–серпень 1919 — голова Надзвичайної дипломатичної місії УНР на Паризькій мирній конференції. Автор брошури французькою мовою про українське питання. Грудень 1919 — грудень 1922 — посол УНР в Австрії. Влітку 1923 переїхав до Чехо-Словаччини. Працював бібліотекарем і лектором креслення в Українській господарській академії у Подєбрадах.

Завантажити статтю