Стасюк Лідія (Лілія) Зиновіївна
СТАСЮ́К Лідія (Лілія) Зиновіївна (10. 02. 1948, с. Коралівка Борщівського, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 29. 04. 2011, там само) — майстриня художньої кераміки. Золота медаль Республіканської виставки (1972). Членкиня НСМНМ (1997). Перший вчитель — гончар із Борщева Й. Дунець. Закінчила Косівський технікум художніх промислів (Івано-Франківська обл., 1971; викладачі В. Аронець, Г. Колос). Працювала художником районної художньої майстерні в м. Борщів (1971–91). Авторка скульптури малих форм, кашпо, плакеток, декоративно-сюжетних тарелей, ваз в теракоті, майоліці, що покриті глазур’ю, ліплені, декоровані способом гравірування та розписані квітково-рослинними узорами. Учасниця мистецьких виставок у Тернополі (від 1972), Києві (1972, 1976, 1980, 1982–83, 1987–88, 1990, 1992), Москві (1977, 1982), Львові, Пензі (РФ; обидві — 1979), Слівені (Болгарія, 1982). Персональна — у м. Борщів (1998). Деякі твори С. зберігаються в Борщівському й Тернопільському краєзнавчих музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптури — «Чабан» (1972), «У післявоєнні роки» (1975), «Спогади» (1978), «Ніжність», «Косар» (обидва — 1979), «Лісовичок» (1982), «Баранчик» (1990), «З повними відрами» (2000), «Закохані» (2002); тарелі — «У ліс по ягоди» (1987), «Ніч яка місячна...», «А буде син...» (обидва — 1989), «Біля перелазу» (1990), «З повними відрами» (2000); серія декоративних тарелей «Щасливе дитинство» (1985–97).
Рекомендована література
- Гриб А. Гончарі // Вільне життя. 1974, 3 лют.;
- Венґер Л. Кераміст Лідія Стасюк // Народна творчість та етнографія. 1982. № 1;
- Гриб А. З глини не тільки горшки ліплять // Там само. 1984, 4 листоп.;
- Його ж. Барвисті джерела. Т., 1998;
- Його ж. Художниця з іменем квітки // Ляда. Т., 2009.