Соколов Юрій Матвійович
СОКОЛО́В Юрій Матвійович (08(20). 04. 1889, м. Ніжин, нині Чернігівської обл. — 15. 01. 1941, Київ, похований у Москві) — фольклорист, літературознавець. Син Матвія, брат Бориса Соколових. Доктор філологічних наук (1936), академік АН УРСР (1939). Закінчив Московський університет (1911). Працював у середніх та вищих навчальних закладах Москви, Твері (РФ), 1938–41 — завідувач кафедри фольклору Московського інституту історії, філософії та літератури. Від 1939 — директор Інституту українського фольклору АН УРСР (Київ); ініціював написання 3-томного курсу «Український фольклор», розпочав роботу з підготовки хрестоматії та програми для вузів з українського фольклору. Наукові дослідження: вивчення фольклору народів СРСР; взаємозв’язок літератури з фольклором, російсько-українські літературні зв’язки («В. Т. Нарежный [Два очерка] // «Беседы: Сборник общества истории литературы в Москве», Москва, 1915). Автор розвідок про зв’язок з фольклором творчості Т. Шевченка, О. Прокоф’єва, М. Лермонтова, М. Некрасова та ін., серії статей з методики викладання фольклору в середній школі. З ініціативи братів С. почала виходити неперіодична серія книг «Художественный фольклор» (вып. 1–5, 1926–29). Співпрацював із різними довідниковими виданнями, для яких підготував спеціальні статті: «Литературная энциклопедия. Словарь литературных терминов» (1925), «Большая советская энциклопедия» (від 1926), «Малая советская энциклопедия» (від 1928), «Литературная энциклопедия» (від 1930). Значну увагу приділяв збиранню та публікації народних казок, билин, пісень. 1924 разом із П. Поповим записував фольклор околиць Києва. Виступив на засіданні Етнографічної комісії при ВУАН із доповіддю «Про методи збирання та вивчення фольклору». 1939 написав статтю «Народні оповідання і легенди про Шевченка» (надрукована у збірнику «Т. Г. Шевченко в народній творчості», К., 1940). Укладач низки фольклорних збірників, зокрема «Сказки и песни Белозерского края» (1915, співавт.), «Поп и мужик» (1931), «Пан и мужик» (1932), «Былины» (1937), «Народная лирика» (1939), «Онежские былины» (1948) — у двох останніх використано чимало текстів українських казок.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Поэзия деревни: Руководство для собирания произведений устной словесности. 1926 (співавт.); Русский фольклор: Учеб. 1938; 1941 (обидва — Москва).
Рекомендована література
- Попов П. М. Видатний радянський фольклорист Юрій Соколов // Народна творчість та етнографія. 1958. № 3;
- Лавров Ф. І. Діяльність Ю. М. Соколова на Україні // Там само. 1964. № 5;
- Дей О. І. Видатні радянські фольклористи Юрій та Борис Соколови // Там само. 1979. № 4;
- Самойленко Г. В. та ін. Вчені-філологи Ніжинської вищої школи. Ніжин, 1993;
- Самойленко О. Наукова династія Соколових // Ніжин. старовина. 2007. Вип. 3.