Пожератульський заказник

ПОЖЕРАТУ́ЛЬСЬКИЙ ЗАКА́ЗНИК  — орнітологічний заказник загальнодержавного значення. Знаходиться на схилах гір Пожератул та Лисина Космацька. Розташований на південний схід від с. Микуличин Надвірнянського р-ну і на північний захід від с. Космач Косівського р-ну Івано-Франківської області. Статус надано 1974. Площа — 40 га; 1985 її збільшено до 206 га. Перебуває у віданні філії «Делятинське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України» (Поляницьке лісництво). Зі сходу заказник межує із філією «Кутське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України» та Національним природним парком «Гуцульщина». На північних схилах гори Лисина Космацька (1465 м) на висоті 1300 м над рівнем моря охороняють місця гніздування глушця білодзьобового — рідкісного виду лісової орнітофауни.

Ліси в заказнику віком 150–170 рр. зі смерековими деревостанами з домішкою берези повислої, горобини звичайної, сосни кедрової європейської, що занесено до Червоної книги України. Ярус живого надґрунтового покриву представлений переважно чорницею та брусницею, що є основним кормом для куроподібних, яких охороняють в заказнику. Також у цьому ярусі можна зустріти водянку чорну, плауна річного та плауна-баранця (Червона книга України). Моховий ярус представлений переважно зозулиним льоном ялівцевидним, дікранумом мітловидним, сфагновими мохами тощо.

З тварин у заказнику трапляються олень благородний, сарна європейська, свиня дика, ведмідь бурий, куниця лісова, вивірка звичайна, рись, вовк тощо, з птахів — орябок, кілька видів горобиних, золотомушка жовточуба (Червона книга України), синиця чорна та чубата, шишкар, снігур, повзик, мухоловки та ін.

У межах Національного природного парку «Гуцульщина», поряд із заказником, працівниками науково-дослідного відділу та працівниками Космацького лісництва було створено експериментальні відтворювальні ділянки сосни кедрової європейської на скельних розсипах ямненського пісковику. Дерева сосни кедрової європейської суттєво підвищать кормову базу для орнітофауни заказника та НПП «Гуцульщина».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю