Поята Володимир Васильович

ПОЯ́ТА Володимир Васильович (15. 05. 1936, с. Ковбасна Рибницького р-ну, Молдова) — поет, перекладач. Член Української асоціації письменників (2013), НСПУ (2015), СП Молдови (2017). Літературно-мистецька премія імені М. Сингаївського (2015). Закінчив Одеський фармацевтичний інститут (1958). Працював у галузі організації аптечної справи в м. Страшени (Молдова, 1958–62) та Києві (1962–86). Від 1986 — на пенсії. Звертається до таких жанрів, як поема, новела, а основний пласт — лірика (громадянська, пейзажна, інтимна, філософська). Дебютував 2007 збіркою поезій «Співай, моя ліро», згодом вийшли друком збірки віршів і поетичних перекладів «Колиска з верболозу» (2009), поезій і новел «На крилах любові» (2016). Перекладає з інших мов, переважно з румунської. Окремими двомовними книгами вийшли твори «Лучафер» (2012) і «Поезії» (2013) М. Емінеску, «Яблуко закохане в хробака» А. Сучев’яну та «Штефан Великий, або Час величі» Ш.-О. Йосифа (обидві — 2017). До білінгвістичної книги «Відлуння» (2015; усі — Київ) увійшли переклади поезій румунських і молдовських класиків другої половини 19 — початку 20 ст. — М. Емінеску, В. Александрі, Дж. Кошбука, Т. Аргезі, Ш.-О. Йосифа, Д. Болінтіняну, Г. Александреску, Дж. Топірчану. Здійснив також переклади з румунської окремих творів Г. Баковія, А. Мачедонські, Б. Хашдеу, А. Бусуйок, Б. Маріана. У власних творах автор позиціонує себе як сина своєї історичної батьківщини — Придністров’я, де, як він пише, «Дністер, як батько мов діток з собою, Вкраїну й Молдову за руки веде…». Краса рідного краю, любов до своїх земляків, відображені в його віршах і новелах. Твори П. публікують у відомих періодичних виданнях України і Молдови, вивчають в 1–11 кл. Придністров’я за програмою курсу «Література рідного краю», вміщені в підручники й хрестоматії українських навчальних закладів.

Завантажити статтю