Пресіч Ольга Вікторівна
Визначення і загальна характеристика
ПРЕ́СІЧ Ольга Вікторівна (27. 07. 1967, Київ) — поетеса, літературознавець. Дружина С. Єкельчика. Членкиня НСПУ (1994). Кандидат філологічних наук (2014). Закінчила Київський педагогічний університет (1991). Учителювала в Києві; викладала у суботній «Рідній школі» (м. Мельбурн, Австралія); від 1996 — викладач української мови та культурної історії Східної Європи Університету Вікторії (Канада). Авторка збірок поезій «Імпресії» (1994), «Дон Жуан та інші примари» (2010; обидві — Київ); літературознавчих статей про повоєнну діаспорну прозу, зокрема творчість Василя Вишиваного, У. Самчука, Яра Славутича, Юрія Тиса, досліджень про східноєвропейське кіно, історію українського іконопису. Вірші друкували в журналах «Україна», «Нові дні» (Канада), газетах «Літературна Україна», «Молодь України», «Народна армія», альманасі «Вітрила», «Хрестоматії з історії української літератури в Канаді». Поетична мова П. багата на метафори, вирізняється частим звертанням до образів світової літератури.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Українсько-канадська проза ХХ ст. Пошук свого місця на новій землі // Мова і культура. 2012. Вип. 15, т. 8; Фантастична повість Юрія Тиса «К-7» як зразок жанрових і тематичних шукань повоєнної діаспорної прози // Літературозн. обрії. 2014. Вип. 19; Модель «нового героя» в українській прозі Канади ІІ половини ХХ століття // Там само. 2015. Вип. 22.