Рєзник Борис Якович
РЄ́ЗНИК Борис Якович (05. 01. 1929, с. Холодна Балка, нині Одеського р-ну Одеської обл. — 08. 12. 1997, Одеса) — лікар-педіатр. Син Я. Рєзника. Доктор медичних наук (1965), професор (1966), член-кореспондент НАНУ (1991), академік НАМНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1979, 1997). Депутат ВР УРСР 10–11-х скликань, Народний депутат України 1-го скликання. Закінчив Одеський медичний інститут (1950). Працював лікарем. 1957–72 — у Донецькому медичному інституті: від 1958 — завідувач кафедри дитячих інфекцій, від 1965 — завідувач кафедри педіатрії; від 1972 — завідувач кафедри дитячих хвороб Одеського медичного університету. Заснував в Одесі дитячий лікувально-профілактичний центр, на приміщенні якого вченому відкрито меморіальну дошку. Наукові дослідження: інфекційні хвороби, вроджені та спадкові захворювання у дітей, вакцинація дитячого населення, кардіологія, гематологія та пульмонологія в педіатрії, харчування дітей. Під керівництвом Р. виконано комплекс робіт з вивчення процесів біоенергетики та стану клітинних мембран, що стало основою для створення програми диференціальної метаболічної терапії гіпоксичних станів у дітей. Запропонував нові методи пренатальної діагностики спадкових захворювань (муковісцидозу, гемофілії та ін.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Коклюш. Указатель отечественной и зарубежной литературы (1900–1961). Д., 1962; Менингиты у детей. Москва, 1971; Электрокардиография в педиатрии. К., 1972; Гематология детского возраста с атласом миелограмм. К., 1974; Практическая гематология детского возраста. К., 1989; Врожденные пороки развития у детей. О., 1994 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Аряєв М. Л., Мерікова Н. Л. Життя, що продовжується у справах (До 80-річчя від дня народж. проф. Б. Я. Рєзника) // Здоров’я дитини. 2009. № 2.