Рєзник Борис Якович

РЄ́ЗНИК Борис Якович (05. 01. 1929, с. Холодна Балка, нині Одеського р-ну Одеської обл. — 08. 12. 1997, Одеса) — лікар-педіатр. Син Я. Рєзника. Доктор медичних наук (1965), професор (1966), член-кореспондент НАНУ (1991), академік НАМНУ (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (1979, 1997). Депутат ВР УРСР 10—11-х скликань, Народний депутат України 1-го склика­н­ня. Закінчив Одеський медичний ін­ститут (1950). Працював лікарем. 1957—72 — у Донецькому медичному ін­ституті: від 1958 — завідувач кафедри дитячих інфекцій, від 1965 — завідувач кафедри педіатрії; від 1972 — завідувач кафедри дитячих хвороб Одеського медичного університету. Заснував в Одесі дитячий лікувально-профілактичний центр, на приміщен­ні якого вченому від­крито меморіальну дошку. Наукові дослідже­н­ня: інфекційні хвороби, вроджені та спадкові захворюва­н­ня у дітей, вакцинація дитячого населе­н­ня, кардіологія, гематологія та пульмонологія в педіатрії, харчува­н­ня дітей. Під керівництвом Р. виконано комплекс робіт з ви­вче­н­ня процесів біо­енергетики та стану клітин­них мем­бран, що стало основою для створе­н­ня про­грами диференціальної метаболічної терапії гіпоксичних станів у дітей. За­пропонував нові методи пренатальної діагностики спадкових захворювань (муковісцидозу, гемофілії та ін.).