Рябінін-Скляревський Олександр Олександрович
РЯБІ́НІН-СКЛЯРЕ́ВСЬКИЙ Олександр Олександрович (11(23). 05. 1878, м. Солігалич Костромської губ., Росія — 10. 03. 1942, Свердловська обл., РФ) — військовик, історик, археолог, архівіст. Генерал-хорунжий (1918). Закінчив Казанське юнкерське училище (Росія, 1899), Академію Генштабу (Санкт-Петербург, 1907), Санкт-Петербурзький археологічний інститут (1912). Від 1896 перебував на військовій службі. Учасник російсько-японської 1904–05 та 1-ї світової воєн. 1918 у званні генерал-хорунжого служив у Армії УНР та ЗС Української Держави (член Комісії з утворення постійних військових шкіл та академій, начштабу 7-го Харківського армійського корпусу, начальник генерал-квартирмейстерства), згодом — у Червоній армії. У червні 1919 через хворобу звільнений з військової служби. Викладав у військових училищах Одеси (1907–09) і м. Владимир (Росія, 1910–14), Академії Генштабу (1913–14, 1920–21), Одеському ІНО (1921–22). Член колегії зі збору воєнно-історичних матеріалів і музеїв УСРР, педагогічного комітету Управління військовими навчальними закладами УСРР у Києві (обидва — 1919), співробітник-упорядник Воєнно-історичної комісії Всеросійського головного штабу (1920), організатор та управляючий (від 1921), науковий співробітник (від 1922) Одеського відділення Військової секції єдиного державного архівного фонду РСФРР, науковий співробітник Одеського губернського архівного управління (1923–31), член (1923–1930) та секретар (від 1925) соціально-історичної секції Одеської комісії краєзнавства при ВУАН. 1927 розпочав опис архіву Кошу Запорозької Січі, у результаті чого відбувся колегіальний конфлікт з істориком М. Слабченком, який також претендував на проведення опису, що призвело до передачі архіву 1931 до Харкова. Автор праць з історії військового мистецтва, археології, історії козацтва, зокрема Задунайської Січі, діяльності революційних товариств в Одесі у 2-й половині 19 ст., революції 1905–07, декабристського та масонського рухів тощо; спогадів «На войне в 1904–1905 гг. Из записок офицера действующей армии. С рисунками и схемами» (О., 1909). Вміщував публікації у періодичних виданнях «Життя і революція», «Летопись революции», «Молодая Украйна», «Україна», «Чорноморська комуна» та ін. 1931 заарештований за звинуваченням у приналежності до так званої Одеської військово-офіцерської організації. Перебував під слідством понад 9 місяців, за відсутністю доказів звільнений. 1937 заарештований у справі «Антирадянської німецької організації викладачів Одеського педагогічного інституту» як «агент польсько-петлюрівської розвідки й утримувач явочної квартири для агентури, засланої з-за кордону», 5 лютого 1938 засуджений до 10-ти р. виправно-трудових таборів. Помер в ув’язненні. Реабілітований 1968.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Древности Волыни. Р., 1910; Оккупация Бессарабии Румынией // Летопись революции. 1924. № 10; Документы к восстанию на броненосце «Потемкин» 1905 г. // Потемкинские дни 1905 года на Черном море: Сб. мат. и док. Х., 1925; Адам Мицкевич в ссылке в Одессе в 1925 г. // Былое. 1925. № 4; З революційного українського руху 1870-х років. Одеська громада ХІХ ст. // Україна. 1926. № 5; Українські кафедри та друк в Одесі 1905 р. // Червоний архів. 1926; На спогад Чернігівського полку (До століття декабристів) // Рух декабристів на Україні. Х., 1926; Запорозька козаччина і І. П. Котляревський // Україна. 1926. № 2–3; Запорозькі бунти дунайців 1771–1774 рр. і початок Задунайського Коша // Наук. зб. за рік 1927. К., 1927; З революційного руху 1870–1880-х рр.: Єлизаветградський гурток // Україна. 1927. № 4; З революційного українського руху 1860-х років. Гурток І. М. Левченка та «Колокол» Герцена // Ювілей. зб. на пошану акад. М. Грушевського. З нагоди шістьдесятої річниці життя та сороковин наукової діяльності. Т. 1. К., 1928; Задунайська Січ в народних переказах і письменстві // Наук. зб. за рік 1928. К., 1928; Одеський краєвий історичний архів // Архівна справа. 1928. Кн. 5–6; Кінець Задунайської Січі // Україна. 1929. Кн. 36; Український друк і комітет цензури закордонної 1890-х років // Літ. архів. 1930. Кн. 1–2; З доби романтизму // Там само. 1930. Кн. 3–4; Архів Запорозької Січі: Опис матеріалів. К., 1931 (співавт.); Одесский областной исторический архив // Историк-марксист. 1936. № 5.
Рекомендована література
- Гісцова Л. З. Олександр Олександрович Рябінін-Скляревський // Архіви України. 1992. № 4;
- Зленко Г. Історик милістю Божою // Кур’єр Кривбасу. 1998. № 95–96;
- Малинова Г. Л., Сапожников И. В. А. А. Рябинин-Скляревский: Мат. к биографии. О.; К., 2000;
- Сапожников І. В. Внесок Олександра Рябініна-Скляревського у вивчення історії українського козацтва // Кубань–Україна: питання історико-культурної взаємодії. Краснодар, 2008;
- Бузейчук В. Спогади Галини Змієнко-Сенишин як джерело до вивчення життя та діяльності О. Рябініна-Скляревського // Київська старовина. 2009. № 1/2;
- Капарулін Ю. В. Олександр Рябінін-Скляревський: інтелектуальна біографія історика (1878–1942 рр.). Хн., 2014.
Завантажити статтю
Людина 
