Савчук Террі

Визначення і загальна характеристика

САВЧУ́К Террі (Савчук Тер­ренс-Гордон; 28. 12. 1929, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада — 31. 05. 1970, м. Нью-Йорк, США) — канадський хоке­їст українського походже­н­ня. Один зі 100 найкращих воротарів за всю історію НХЛ: 8-е місце за кількістю пере­мог серед воротарів та 5-е за кількістю матчів. Член Зали хокейної слави НХЛ (м. Торонто). Ві­домий як «Воротар № 1 світового хокею». Під впливом старшого брата Майка, воротаря місцевої хокейної команди, змалку за­ймався хокеєм. У 14 р. дебютував у хокейній команді «Winnipeg Monarchs», від­так грав у місцевій хокейній лізі у командах «Pee Wees», «Bantams», «Midgets». Водночас уві­йшов до юнацької бейсбольної команди «Elmwood Giants» (Він­ніпеґ), мав видатні результати у цьому спорті та пропозиції від ві­домих команд. Також грав у регбі, де сер­йозно травмував руку. Трагічна смерть старшого брата й сімейні про­блеми схилили С. до професійної карʼєри в хокеї, а травми та хронічні хвороби спини й су­глобів, що спричинили особливу по­ставу (зігнуту стійку), ви­значили його позицію воротаря. 1946 уклав контракт із командою «Detroit Red Wings» (шт. Мічиґан, США), грав за афілі­йовану з нею команду «Galt Red Wings» (провінція Онтаріо, Канада). Сезон 1947—48 почав у команді «Windsor Spitfires», однак з листопада 1948 грав у складі «Omaha Knights» (шт. Небраска, США). 1949—50 — в «Indianapolis Capitals» (шт. Індіана, США). Найкращий новачок Американської хокейної ліги 1948, 1949. У НХЛ ві­ді­грав 21 сезон упродовж 1950—70, найбільше — за «Detroit Red Wings» (1950—55; 1957—64), а також за «Boston Bruins» (1955—57), «Toronto Maple Leafs» (1964—67), «Los Angeles Kings» (1967—68) і «New York Rangers» (1969—70). У складі «Detroit Red Wings» став найкращим дебютантом НХЛ (1951), за 5 р. команда з ним здобула 3 Кубка Стенлі, й на­ступні 5 сезонів С. грав у ній під номером «1». Вирізнявся феноменальною швидкістю, пластичністю та реакцією, а також без­страшністю — грав без захисної маски, допоки шайба не влучила йому в облич­чя (загалом лише на облич­чі в нього було 400 шрамів унаслідок травм, усього — 600), що пояснює його прі­звисько Диявол. Попри багаточислен­ні важкі травми й хвороби, складні жит­тєві об­ставини, по­стійно повертався в хокей і здобував нові пере­моги для себе й своєї команди. 1951—53 входив у перший склад матчу всіх зірок НХЛ, 1954—55, 1959, 1963 — у другий. Протягом карʼєри здобув 501 пере­могу: 447 — у регулярних чемпіонатах та 54 — у матчах плей-оф, серед них — 103 «сухі» (рекорд НХЛ), що є найкращим результатом з-поміж усіх воротарів НХЛ періоду «оригінальної шістки» (1942—67). Його рекорд залишався неперевершеним до 2009. Також ви­знаний найкращим воротарем НХЛ 1952—53, 1955, 1965. Володар Кубка Стенлі 1952, 1954, 1955, 1967, фіналіст ро­зі­грашів Кубка Стенлі 1957, 1961, 1963—64. Помер внаслідок травм, отриманих у бійці з товаришем. Похований у перед­місті Детройта Понтіак поряд із батьками. 1971 посмертно внесений до Зали хокейної слави НХЛ в Торонто та удостоєний нагороди НХЛ «Lester Patrick Trophy» за мужність і від­даність хокею. 1994 «Detroit Red Wings» назавжди закріпив за ним номер «1».

Літ.: Рудяченко О. Террі Савчук. «Диявол» носить НХЛ // Укр­інформ. 2020, 1 січ.; Петрук Н. Легенда хокею: українець Террі Савчук // Ukrainian Magazine. 2023, 12 трав.

О. О. Сухобокова

Завантажити статтю