Солоданюк Олексій Юрійович

СОЛО­ДАНЮ́К Олексій Юрі­йович (05. 09. 1996, с. Вишнівка Погребищенського, нині Він­ницького р-ну Він­ницької обл. — 23. 08. 2023, по­близу с. Роботине Пологівського р-ну Запорізької обл., похований 27. 08. 2023 у с. Склименці Звенигородського р-ну Черкаської обл.) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Дитячі та юнацькі роки минули у Склименцях. Закінчив механіко-машинобудівний ін­ститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний ін­ститут» (2017). Водночас на­вчався на військовій кафедрі та отримав зва­н­ня молодшого лейтенанта. Був активним учасником Революції гідності. Працював слюсарем-ремонтником у компанії «Стандарт-ПАК Центр» на Київському ін­новаційному терміналі «Нової пошти». На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) при­єд­нався до лав Збройних сил України. Служив у 65-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ: за­ступник командира роти з озброє­н­ня, від липня 2023 — в. о. командира роти. Від червня 2022 виконував бо­йові зав­да­н­ня на запорізькому напрямку. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і ворожої техніки, врятовано життя багатьох українських воїнів. Вранці 23 серпня 2023 вирушив зу­стрічати групу закріпле­н­ня, що погано орієнтувалася на місцевості. Дорогою був помічений ворожим дроном. Виходячи з поля зору противника, зробив усе, щоб не видати маршрут та укри­т­тя по­братимів. Він оминув 11 мін, однак, стрибнувши в канаву, пі­ді­рвався на 12-й, унаслідок чого й загинув.