Стефанський В’ячеслав Карлович
Визначення і загальна характеристика
СТЕФА́НСЬКИЙ В’ячеслав Карлович (14(26). 09. 1867, Одеса — 07. 05. 1949, там само) — лікар-інфекціоніст, бактеріолог. Доктор медицини (1906), професор (1921). Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1893). Відтоді працював в Одеській міській лікарні, зокрема 1917–19 старшим лікарем; водночас від 1897 — на бактеріологічній станції (від 1920 — Одеський бактеріологічний інститут): 1917–19 та 1929–33 — директор; 1908–19 — приват-доцент Новоросійського університету; 1916–19 викладав курс бактеріології, 1917–19 — інфекційних хвороб на Одеських вищих жіночих медичних курсах. 1919 емігрував. 1921 повернувся до Одеси, того ж року організував першу в Україні кафедру інфекційних хвороб в Одеському медичному інституті та очолював її до 1949; одночасно 1927–41 — завідувач однойменної кафедри Одеського інституту удосконалення лікарів. Наукові праці присвячені питанням бактеріології та клініки інфекційних хвороб. Відкрив нове захворювання — проказу щурів (хвороба Стефанського), описав її збудника — мікобактерію (мікобактерія Стефанського). Автор підручника «Острые инфекционные болезни» (О., 1926, ч. 1, 1928, ч. 2; 2-е вид. — О., 1929).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Заболевания у крыс, вызванные кислотоупорной палочкой // Рус. врач. 1902. № 47; Кислотоупорные бактерии. Заболевание кожи и лимфатических желез у крыс, сходное с проказой. О., 1905; Дифтерия и ее лечение. О., 1912; Скарлатина. О., 1924; Особенности фагоцитоза при различных инфекционных заболеваниях // Врачебное дело. 1946. № 6; Профилактика и клиника бешенства. Москва, 1954 (співавт.).