Сукнацький Андрій

СУКНА́ЦЬКИЙ Андрій (псевдонім — Jessy Kid (Джес­сі Кід); 30. 07. 1942, по­близу с. Вуд-Маунтін, провінція Саскачеван, Канада — 03. 05. 2012, м. Муз-Джо, Саскачеван) — англомовний поет українського походже­н­ня. Член Ліги канадських поетів. Народився в сімʼї українця та польки. В дитинстві роз­мовляв українською мовою, англійську ви­вчив у початковій школі. Віршувати почав на­прикінці 50-х рр. У збірці поезій «В імʼя Наріда» 1981 згадує гуцульське с-ще Космач (нині Івано-Франківська обл.), з околиць якого, мабуть, походять його батьки. На­вчався в школі мистецтв Кутеней в Нельсоні (1962—63, 1966—67), університеті Вікторії (1964—65). Освіту удосконалював в університеті Британської Колумбії (м. Ванкувер, 1967—68), університеті Саймона Фрейзера (м. Бернабі, 1968—69). Упродовж 1970—80-х рр. редагував різні ви­да­н­ня, був письмен­ником-резидентом у коледжі св. Джона при Університеті Манітоби (м. Він­ніпеґ, 1977—78). Ранні вірші публікував у журналах, альманахах, колективних збірниках. Автор збірок «Круги», «Колишня тінь Едему» (обидві — 1970), «На пере­хресті сві­домості й міфології» (1971; усі — Калґарі), «Еволюція в Руенц» (Вуд-Маунтін, 1972), «Старий млин» (Ванкувер, 1972), «Покидаючи Лісову Гору» (Лісова Гора, 1975), «Будинок сліпого» (Вуд-Маунтін, 1975), «Октомі» (Саскатун, 1976), «Лісова Гора» (Торонто, 1976), «Рушниця-привид», «Привиди називають вас бідними» (обидві — Торонто, 1978), «На схід від Милони» (Саскатун, 1979) та ін. У своїх творах по­стійно зберігав міцний звʼязок як з етнічною, так і з західноканадською ідентичністю, дотримувався усних народних ритмів регіонального діалекту та етнічного голосу. Його зараховують до поетів-екс­периментаторів, який у віршах прославляє й водночас оплакує історію та спадщину Західної Канади, долю українських емі­грантів з викори­ста­н­ням роз­мовно-побутової лексики, гумору, локалізованих гео­графічних посилань. Екс­периментував зі шрифтами: в англійські текс­ти «вживлював» українські та китайські лексеми, знаки, варіації шрифтів. 1987, втомившись від транс­портува­н­ня особистих паперів під час пере­їздів, С. на своєму по­двірʼї спалив 20-річні записи у багат­ті. Але не все згоріло у вогні, залишились написані твори 1980-х рр — «Віщува­н­ня Заходу», «Ус­сурійська лінія» та «У пошуках Парінті // Історія румунів у Західній Канаді». Існують окремі чернетки опублікованих праць, а також листува­н­ня з літераторами — Е. Мандел, Д. Ньюлавом, Р. Крочем, К. Гун­нарс. 1978 ви­йшов документальний фільм, присвячений С. — «Вірші про Лісову Гору» (режисер Х. Спак). 1979 отримав поетичну премію Канадської асоціації авторів за збірку «Привиди називають вас бідними». Від­значений Радою провінції за вагомий внесок в роз­виток Саскачевану та української громади (2000).

Завантажити статтю