СУРМА́Ч-МІЛЛС Ярослава (11. 07. 1925, м. Нью-Йорк, США — 17. 09. 2008, м. Віт Рідж, шт. Колорадо, США, похована на цвинтарі Оак Гіл у м. Найак, шт. Нью-Йорк) — американська художниця українського походже­н­ня. Під­писувала свої твори «Ярослава» та «Slavka». Народилася в родині українських емі­грантів М. та А. Сурмачів, власників української книжкової та музичної крамниці «Сурма», що була одним з національних культурних осередків у Нью-Йорку. Ви­вчала мистецтво у Коледжі Купер Юніон, Мангетенвільському (1950–55) та Роклендському (1970; усі — шт. Нью-Йорк) коледжах, зокрема візантійський канон та іконо­графію, ілюмінацію й калі­графію. Працювала ілюстраторкою дитячих часописів і книжок, була головною художницею і редакторкою провід­ного американського дитячого журналу «Humpty Dumptyʼs Magazine for Little Children» (1959–69), про­ілюструвала низку популярних дитячих книг 1960-х рр. — «The Mitten» («Рукавичка», 1964), «A Lion for a Sitter» («Лев для няні», 1969), «Ivanko and the Dragon: An Old Ukrainian Folk Tale» («Іванко та Дракон: стара українська народна казка» 1969). На формува­н­ня її особистості та ви­значе­н­ня основних жанрових напрямків і змістового наповне­н­ня творчості вирішальний вплив мали родина та середовище української діаспори, а також туристична по­їздка 1956 до УРСР, внаслідок чого вона від­чувала сильний звʼязок з Україною.

Провід­ною в її творчості є українська тематика, наповнена народною сільською естетикою, від­ображена в малюван­ні на склі, листівках, іконах, вітражах, писанках, рисунках, ілюстраціях. Найпопулярніші та найцін­ніші з мистецької точки зору (образи, шрифти, кольори й декор) і з огляду фіксації українських народних традицій, особливостей побуту і звичаїв — її святочні листівки в нео­примітивістському стилі, ві­домі як «картинки Ярослави». Для її авторського стилю характерне оригінальне зображе­н­ня з акцентом на деталі різних сюжетів і сцен українського народного побуту та життя, святкових обрядів, звичаїв у форматі наївного мистецтва. С.-М. створила кілька оригінальних тематичних серій листівок — різдвяних, великодніх, присвячених українському танцю, кулінарних (з рецептами традиційних українських різдвяних страв «Як мати українське Різдво») тощо. 1968 її «Колядники» були викори­стані як святкова листівка ЮНІСЕФ і стали ві­домими у світі. Популяризувала в українській діаспорі США писанкарство. Авторка ілюстрованої книжки «Ukrainian Easter Eggs» («Українські писанки», 1957), а також вітражів (вхідна група вестибюлю) у Капітолії шт. Нью-Йорк (м. Олбані) та в українській католицькій церкві св. Димитрія в Торонто (Канада). Остан­ні (понад 40 вітражів) задокументовані в її книзі «Painting with Light and Colours» («Малюва­н­ня зі світлом та кольором», 2008) із поясне­н­ням літургічного та символічного значе­н­ня. 2018 в Українському музеї в Нью-Йорку було проведено першу індивідуальну ретро­спективну (посмертну) ви­ставку понад 80-и її творів — писанок, малюнків на склі та дереві, ікон, рисунків, книжкових ілюстрацій. У квітні 2022 журнал «Нью-Йорк» роз­містив на обкладинці її листівку «За­прошуємо на Український фестиваль», уперше опубліковану 1978.