Терещенко Олексій Іванович
Визначення і загальна характеристика
ТЕРЕ́ЩЕНКО Олексій Іванович (21. 03. 1923, Харків — 16. 07. 2008, там само) — фізик, фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат фізико-математичних (1953), доктор технічних (1969) наук, професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня. Закінчив Харківську артилерійську спецшколу № 14 (1942), Ленінградське артилерійське училище № 1 (нині Санкт-Петербург, 1943) та Харківський університет (1949), де 1952–63 й працював: 1952–61 — декан радіофізичного факультету, від 1955 — доцент, завідувач кафедри фізики, 1961–63 — проректор з наукової роботи; 1963–88 — завідувач кафедри фізики надвисоких частот (НВЧ), 1988–2004 — професор кафедри фізичних основ електронної техніки, водночас 1963–65 — ректор Харківського університету радіоелектроніки. Від 1974 — головний редактор всеукраїнського міжвідомчого науково-технічного збірника «Радіотехніка». Наукові дослідження в галузі фізики плазми і проблем керованого термоядерного синтезу: техніка і прилади НВЧ, радіовимірювання НВЧ, взаємодія радіовипромінювання НВЧ з пасивними й активними середовищами, зокрема з хімічними та медико-біологічними об’єктами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Цилиндрические резонаторы с поперечно-намагниченным ферритом // Журнал технической физики. 1963. Т. 33, вып. 2 (співавт.); Работает СВЧ. Москва, 1977; Автоматизированное проектирование системы сильносвязанных резонаторов, содержащих токонесущие элементы // Радиотехника. 1981. Вып. 58; 1982. Вып. 63; 1984. Вып. 70 (співавт.); Радиоэлектроника и экология. Москва, 1989; Увеличение добротности нерегулярных предельных резонаторов // Изв. вузов СССР. Сер. Радиоэлектроника. 1991. № 10 (співавт.); Некоторые применения открытых предельных резонаторов // Радиотехника. 2002. Вып. 124.