ТЕРЕ́ЩЕНКО Олексій Іванович (21. 03. 1923, Харків — 16. 07. 2008, там само) — фізик, фахівець у галузі радіотехніки. Кандидат фізико-математичних (1953), доктор технічних (1969) наук, професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Орден Бог­дана Хмельницького 3-го ступеня. Закінчив Харківську артилерійську спец­школу № 14 (1942), Ленін­градське артилерійське училище № 1 (нині Санкт-Петербург, 1943) та Харківський університет (1949), де 1952–63 й працював: 1952–61 — декан радіофізичного факультету, від 1955 — доцент, завідувач кафедри фізики, 1961–63 — проректор з наукової роботи; 1963–88 — завідувач кафедри фізики надвисоких частот (НВЧ), 1988–2004 — професор кафедри фізичних основ електрон­ної техніки, водночас 1963–65 — ректор Харківського університету радіо­електроніки. Від 1974 — головний редактор всеукраїнського між­ві­домчого науково-технічного збірника «Радіотехніка». Наукові дослідже­н­ня в галузі фізики плазми і про­блем керованого термо­ядерного синтезу: техніка і прилади НВЧ, радіовимірюва­н­ня НВЧ, взаємодія радіови­промінюва­н­ня НВЧ з пасивними й активними середовищами, зокрема з хімічними та медико-біо­логічними обʼєктами.