Філіппов Євген Михайлович
ФІЛІ́ППОВ Євген Михайлович (21. 12. 1924, с. Рождественське Уральської, нині Челябінської обл., РФ — 13. 08. 2020, Севастополь) — гідрофізик, геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1966), професор (1969). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Учасник 2-ї світової війни. Орден «За мужність» 3-го ступеня. Закінчив Московський геолого-розвідувальний інститут (1952). Працював 1954–58 у Всесоюзному НДІ розвідувальної геофізики (Москва); 1958–75 — в Інституті геології та геофізики Сибірського відділення АН СССР (м. Новосибірськ, РФ); від 1975 — завідувач відділу фізичних полів океану та завідувач лабораторії геофізичних методів вивчення океану Морського гідрофізичного інституту НАНУ (Севастополь); до виходу на пенсію за сумісництвом — у Севастопольському університеті ядерної енергії та промисловості. Розробив низку нових ядерно-фізичних методик вивчення речовини (гірських порід, корисних копалин, донних відкладень, морської води) і приладів (гамма-вимірювачі щільності та концентрації солі).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Прикладная ядерная геофизика: Применение источников ядерного излучения в геологии и геофизике. Москва, 1962; Ядерные разведчики земных и космических объектов. Новосибирск, 1974; Ядерная разведка полезных ископаемых: Справоч. К., 1978; Вселенная, Земля, жизнь. К., 1983; Ядерно-физические исследования в океанографии. Москва, 1991 (співавт.); Основы физики Земли. К., 1991; Геофизические поля в познании планеты. К., 1991; Радиационная экология: Учеб. пособ. Св., 2003.