Керничний Геннадій Русланович
КЕРНИ́ЧНИЙ Геннадій Русланович (29. 01. 1997, с. Слобода-Гулівська Барського, нині Жмеринського р-ну Вінницької обл. — 23. 09. 2024, Курська обл., РФ, похований у рідному селі) — військовик, спортсмен. Сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го (2019) та 2-го ступенів, медаль «За військову службу Україні» (2022). Майстер спорту з паверліфтингу та бойового самбо. Закінчив Буковинський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою (м. Новодністровськ, нині Дністровського р-ну Чернівецької обл., 2013). Наприкінці 2014 вступив до лав Збройних сил України. Брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Під час виконання бойових завдань був двічі контужений. 2019 у бою знищив 3-х ворогів та взяв полоненого, але, відходячи, підірвався на міні. Через отримане поранення втратив частину ноги. Згодом на протезі продовжив служити. Навчався у Кам’янець-Подільському аграрному університету (Хмельницька обл.). Був учасником міжнародних і спортивних змагань ветеранів Збройних сил України та армій дружніх країн, інвалідів; член Збірної України. Виборов 1-е місце в змаганнях «Ігри Героїв» (Харків, 2020) та «Ігри Нескорених» (Львів, 2023). Від 2021 — старший інструктор Окремого центру спеціальних операцій «Захід» імені князя Ізяслава Мстиславича Сил спеціальних операцій. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) продовжив воювати. Звільняв населені пункти Київської, Харківської та Донецької областей, протягом 10-ти місяців тримав оборону в м. Бахмут. Особисто планував і здійснював розвідку вихідних районів, маршрутів руху військ. Від серпня 2024 виконував розвідувальні операції на Курщині.