Маменко Павло Павлович
МАМ́ЕНКО Павло Павлович (11. 12. 1950, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — фотохудожник, журналіст, педагог. Член НСЖУ (2014). Кандидат технічних наук (1999). Літературно-мистецька премія імені В. Підмогильного (2010). Закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (1973), де від 1975 й працював (нині Національна металургійна академія України): 1983–2004 — заступник з наукової роботи завідувача кафедри обробки металів тиском. Від 2002 — фотохудожник. Співпрацює з газетами «Зоря», «Днепр вечерний», «Днепровская правда», «Експедиція ХХІ» та ін. Персональні фотовиставки в Дніпропетровську (2009–13, 2018–19). Учасник і переможець фотоконкурсів, зокрема «Символ Дніпра» (2015). Член Міжнародної асоціації спортивної преси AIPS (2014). Як спортивний журналіст-фотограф висвітлював фінальні матчі Ліги Європи та Ліги європейських чемпіонів (2015, 2018–19), чемпіонати світу з легкої атлетики в Лондоні (2018) та Європи з футболу у Франції (2016), Німеччині (2024). Колекціонер української старовини; частину свого зібрання передав Дніпровському історичному музею та музею «Пам’ять єврейського народу та голокост в Україні». Автор та співавтор фотоальбомів: «Помаранчева революція» (Канада, 2004), «Замки і фортеці України» (2006), «Дніпропетровськ» (2006; 2009; 2011), «Дніпровська набережна» (2019) та ін. Автор фотосерій: «Рідне місто», «Репортажі з Помаранчевого майдану» та «Події Революції гідності». Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) — на фронті як журналіст.