Мороз Вадим Сергійович
МОРО́З Вадим Сергійович (09. 11. 1995, с. Вербівка Балаклійського, нині Ізюмського р-ну Харківської обл. — 03. 03. 2022, поблизу с. Новоолександрівка Баштанського р-ну Миколаївської обл., перепохований 04. 08. 2023 на Харківщині) — військовик. Капітан. Герой України (2025, посмертно). Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив Вербівську середню школу, Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою та Харківський університет Повітряних сил імені І. Кожедуба. Служив льотчиком Су-25 у складі 299-ї бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта В. Нікіфорова Повітряних сил Збройних сил України. Коли почалося повномасштабне вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) був у відрядженні у м. Мелітополь Запорізької обл., однак повернувся на Миколаївщину, на місце базування бригади, щоб стримувати ворога, який за будь-яку ціну намагався просунутися на баштанському напрямку. Під час ризикованих вильотів разом із побратимами завдавав ударів по колонах російського агресора, підтримуючи бійців Сухопутних військ Збройних сил України. 3 березня його літак вразила російська ракета. Вадим Мороз мав змогу катапультуватися, але вирішив відвести підбитий Су-25 від житлових будинків і ціною власного життя врятував багато цивільних. Був спочатку похований місцевими жителями біля пам’ятника Невідомому солдату в с. Новоолександрівка Баштанського р-ну Миколаївської обл., що оточили окупаційні війська. У день загибелі льотчика в тому селі народився хлопчик, якого назвали на його честь Вадимом. 3 березня 2023 там відкрили пам’ятний знак.