Макаров Остап Олегович

МАКА́РОВ Остап Олегович (05. 05. 1995, Київ — 09. 06. 2023, поблизу с. Мала Токмачка Пологівського р-ну Запорізької обл., похований 15. 12. 2023 у с. Лісники Обухівського р-ну Київської обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2025, посмертно). Мешкав у Лісниках. Закінчив факультет дизайну Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука (2016). У 2014 брав участь у Революції гідності, отримав контузію внаслідок розриву шумової гранати. Займався плаванням і боксом, створював художні фото. Працював інструктором з картингу. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) став до лав територіальної оборони. Потім проходив підготовку в навчальному центрі Сил спеціальних операцій. Від вересня 2022 служив солдатом-навідником у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» Сухопутних військ Збройних сил України. Розробив шеврон цієї бригади. Виконував бойові завдання у ворожому тилу. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість противників. Хоча й сам був травмований, кинувся у бій, аби забрати тяжко пораненого побратима. Остап Макаров дотягнув бойового товариша до посадки, звідки відстрілювався до останнього, але не здався. Воїни згоріли заживо, так і не дочекавшись евакуації, — на посадку, де вони перебували, окупанти кинули запальні міни. Його батьки започаткували проєкти з допомоги військовослужбовцям «Я прикрию» та «Постріл віри». У лютому 2024 в с-щі Таїрове Одеського р-ну Одеської обл. створено мурал пам’яті Остапа Макарова «Я прикрию».

Завантажити статтю