Лемешенко Євгеній Олегович

ЛЕМЕШЕ́НКО Євгеній Олегович (05. 10. 1995, м. Світловодськ, нині Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. — 15. 09. 2024, с. Обухівка Курської обл., РФ, похований 21. 09. 2024 у м. Фастів Київської обл.) — військовик. Старшина 1-ї статті. Герой України (2025, посмертно). Із 3-х р. із родиною жив у Фастові. З дитинства займався рукопашним боєм у молодіжному військово-патріотичному клубі «Каскад». Закінчив Національний університет харчових технологій у Києві (2019, інженер-механік) та Національний університет імені Г. Сковороди у м. Переяслав Бориспільського р-ну Київської обл. (2021, вчитель фізкультури). Був учасником «Пласту», очолював його осередок у Фастові. Від 2021 учителював у Фастівській загальноосвітній школі № 7. На початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) добровільно вступив до 208-го батальйону територіальної оборони Збройних сил України. Згодом продовжив службу в 250-му батальйоні територіальної оборони. Після здачі Q-курсу Сил спеціальних операцій розпочав службу в 73-му морському центрі спеціальних операцій імені кошового отамана А. Головатого, де був призначений командиром групи. У березні 2024 очолив групу спецпризначення 2-ї команди 1-го загону, що успішно виконувала завдання у дельті Дніпра. У квітні завдяки його вмілому керівництву група знищила ворожі позиції на одному з островів поблизу с-ща Берегове; під його командуванням була зірвана висадка ворожого десанту біля с-ща Велетенське (обидва — Херсонського р-ну Херсонської обл.). У травні група Євгена Лемешенка подолала мінні загородження противника на узбережжі о-ва Нестрига, зачистила територію та захопила зразки ворожого озброєння. Вночі непомітно завела 12 бійців дружнього підрозділу, таким чином без жодного пострілу взявши під контроль узбережжя й покращивши позиції для подальшого просування. Загинув у бою на Курщині, прикриваючи відхід побратимів.

Завантажити статтю