Лемешенко Євгеній Олегович

ЛЕМЕШЕ́НКО Євгеній Олегович (05. 10. 1995, м. Світловодськ, нині Олександрійського р-ну Кірово­градської обл. — 15. 09. 2024, с. Обухівка Курської обл., РФ, похований 21. 09. 2024 у м. Фастів Київської обл.) — військовик. Старшина 1-ї стат­ті. Герой України (2025, посмертно). Із 3-х р. із родиною жив у Фастові. З дитинства за­ймався рукопашним боєм у молодіжному військово-патріотичному клубі «Каскад». Закінчив Національний університет харчових технологій у Києві (2019, інженер-механік) та Національний університет імені Г. Сковороди у м. Пере­яслав Борис­пільського р-ну Київської обл. (2021, вчитель фізкультури). Був учасником «Пласту», очолював його осередок у Фастові. Від 2021 учителював у Фастівській загальноосвітній школі № 7. На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) добровільно вступив до 208-го баталь­йону територіальної оборони Збройних сил України. Згодом продовжив службу в 250-му баталь­йоні територіальної оборони. Після здачі Q-курсу Сил спеціальних операцій роз­почав службу в 73-му морському центрі спеціальних операцій імені кошового отамана А. Головатого, де був при­значений командиром групи. У березні 2024 очолив групу спец­при­значе­н­ня 2-ї команди 1-го загону, що успішно виконувала зав­да­н­ня у дельті Дні­пра. У квітні завдяки його вмілому керівництву група знищила ворожі позиції на одному з островів по­близу с-ща Берегове; під його командува­н­ням була зірвана висадка ворожого десанту біля с-ща Велетенське (обидва — Херсонського р-ну Херсонської обл.). У травні група Євгена Лемешенка подолала мінні загородже­н­ня противника на узбереж­жі о-ва Нестрига, зачистила територію та захопила зразки ворожого озброє­н­ня. Вночі непомітно завела 12 бійців дружнього під­роз­ділу, таким чином без жодного по­стрілу взявши під контроль узбереж­жя й покращивши позиції для подальшого просува­н­ня. Загинув у бою на Курщині, прикриваючи від­хід по­братимів.