Дадак Юрій Романович

ДАДА́К Юрій Романович (літературний псевдонім — Юрій Руф; 26. 09. 1980, м. Бережани, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 01. 04. 2022, поблизу м. Попасна Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований 09. 04. 2022 на Личаківському кладовищі у Львові) — фахівець у галузі технології деревооброблення, поет, громадський діяч, військовик. Кандидат технічних наук (2008). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022, посмертно). Закінчив Український (нині Національний) лісотехнічний університет України (Львів, 2002), де й працював: 2008–14 — заступник декана технологічного факультету з навчальної роботи, від 2011 — доцент кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев’яних будівельних виробів. Готував докторську дисертацію. Наукові дослідження: розроблення обґрунтованих нормативів витрат деревини у дерев’яному домобудуванні, основ вловлювання та сепарування відходів у процесах механічного оброблення деревини, вивчення процесів очищення викидів деревообробних підприємств від деревного пилу.

Був ініціатором створення університетського конкурсу «Актуальне патріотичне мистецтво» (2010; від 2015 — фестиваль) та постійним ведучим Фестивалю нескореної нації «Холодний Яр». Засновник громадського об’єднання «Літературно-просвітницький проєкт “Дух нації”» (2015). Автор поетичних збірок «Багряна лірика» (2010; 2012; 2022), «Час Революції» (2014), «На зламі епох» (2015), «Казковик» (2018; 2022), «Ваніль чи сталь?!» (2021; 2022), «Вектор протидії. На зламі епох» (2018; 2022). Його поетичні твори надруковані у колективних збірках «Голос крові» (2013), «Відлуння свинцевих громовиць», «Голос барикад та бліндажів» (обидві — 2015). Літературна творчість характеризується критичним поглядом на сучасне суспільство та активною громадською позицією.

З початком повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) вступив до лав Збройних сил України. Воював стрільцем у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув від ворожого мінометного обстрілу. Йому встановлено пам’ятник у Холодному Яру та меморіальні дошки на фасадах Львівського ліцею № 93, де минули шкільні роки, й технологічного фахового коледжу Національного лісотехнічного університету України. На його честь перейменовано вулиці Некрасова у Львові, Бічна Чайковського у с. Малечковичі Львівського р-ну Львівської обл., Чехова у Хмельницькому, Ценського у м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл., Леонова у м. Кременчук Полтавської обл. У м. Коломия Івано-Франківської обл. його ім’ям названо озеро.

Завантажити статтю