БЄ́ЛІКОВ Олексій Олександрович (12. 12. 1987, с. Білозерне Новгородківського, нині Кропивницького р-ну Кірово­градської обл. — 10. 06. 2023, Київ, похований 15. 06. 2023 у м. Кривий Ріг Дні­пропетровської обл.) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2025, посмертно). Повний кавалер ордена «За мужність» (2015, двічі 2023, з них зокрема й посмертно). Працював різальником гарячого металу, потім — оператором посту керува­н­ня станом гарячої прокатки сорто­прокатного цеху № 2 металургійного комбінату «Арселор Міт­тал Кривий Ріг». 2014 поповнив лави 40-го окремого мотопіхотного баталь­йону «Кривбас» Сухопутних військ Збройних сил України. Пізніше служив у 54-й окремій механізованій бригаді імені геть­мана І. Мазепи Сухопутних військ. Брав участь в антитерористичній операції та операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. Про­йшов Іловайський і Дебальцівський котли, був поранений. На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) знову отримав поране­н­ня, навіть не повністю одужавши, повернувся до по­братимів. Був командиром роз­відувального від­діле­н­ня. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів, зупинене вороже просува­н­ня. Бо­йова група під його керівництвом взяла в полон 30 окупантів і ще 12 ліквідувала. Також мінував місцевість і від­бивав штурми ворога на бахмутському напрямку. Під час одного з боїв на території Бахмутського р-ну Донецької обл. отримав тяжкі поране­н­ня, помер у Київському військовому шпиталі. Почесний громадянин Кривого Рогу (від травня 2025).