Павлов Георгій Олександрович

Визначення і загальна характеристика

ПА́ВЛОВ Георгій Олександрович (29. 05. 1994, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. — 15. 02. 2024, м. Авдіївка Покровського р-ну Донецької обл., похований 17. 04. 2024 на кладовищі «Яцево» в Чернігові) — військовик. Старший солдат. Герой України (2025, посмертно). Закінчив 9 класів Криворізького ліцею № 24, потім навчався у Криворізькому авіаційно-технічному коледжі Національного авіаційного університету. Працював на комунальному підприємстві «Кривбасводоканал». Після строкової військової служби 2015 продовжив її за контрактом у Чернігові. 2017–22 брав участь в антитерористичній операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) обороняв Чернігів. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого М. Безручка Сухопутних військ Збройних сил України. Від 2023 воював на Донеччині. 14 лютого 2024 отримав уламкове поранення спини при евакуації побратима. Залишився на позиції «Зеніт» для подальшої евакуації разом з іншими тяжко травмованими українськими воїнами, четверо з яких не могли рухатися та не мали можливості прориватися через оточення. Поруч знаходився поранений російський полонений. 15 лютого їх впритул розстріляли окупанти. У вересні 2024 Георгію Павлову на фасаді рідного ліцею № 24 встановлено меморіальну дошку.

Завантажити статтю