Я́ЦИК Петро Дмитрович (07. 07. 1921, с. Синевід­сько Вижнє, нині с-ще Верх­нє Синьовидне Стрийського р-ну Львівської обл. — 01. 11. 2001, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — меценат. Батько Н. Яцик. Почесний доктор права Альбертського університету (Канада, 1995). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1996), князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2001). Закінчив залізничні курси, працював помічником машиніста. Під час 2-ї світової війни під­тримував звʼязок з УПА. 1944 ви­їхав до Німеч­чини, де закінчив Український технічно-господарський ін­ститут у м. Реґенсбурґ (1947). У 1949 емігрував до Канади. За­ймався бізнесом, зокрема був власником і президентом будівельної фірми «Prombank Investment Limited». Один із фундаторів Ін­ституту українських студій Гарвардського університету (США), ЕУ, засновник Центру досліджень історії України при Альбертському університеті, Освітньої фундації (фонд — бл. 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Дж.-П. Робартса при Торонтському університеті. Завдяки внесеній ним сумі у 750 тис. доларів від­крито спеціальний український від­діл в Ін­ституті ім. Гар­рімана при Колумбійському університеті (США). На кошти Я. на­друковано багато наукових моно­графій з історії України, економіки, політології, медицини, етно­графії, зокрема англомовне ви­да­н­ня «Історії України-Руси» М. Грушевського. Ініціатор створе­н­ня і президент (від 1995) Ліги українських меценатів. Його імʼям на­звано Між­народний конкурс знавців української мови, меценатом якого він був, школу в рідному селі, вулиці у Дні­прі, Кропивницькому, м. Сарни Рівненської обл., м. Балта Подільського р-ну Одеської обл.