Яцик Петро Дмитрович

Я́ЦИК Петро Дмитрович (07. 07. 1921, с. Синевідсько Вижнє, нині с-ще Верхнє Синьовидне Стрийського р-ну Львівської обл. — 01. 11. 2001, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — меценат. Батько Н. Яцик. Почесний доктор права Альбертського університету (Канада, 1995). Ордени «За заслуги» 3-го ступеня (1996), князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2001). Закінчив залізничні курси, працював помічником машиніста. Під час 2-ї світової війни підтримував зв’язок з УПА. 1944 виїхав до Німеччини, де закінчив Український технічно-господарський інститут у м. Реґенсбурґ (1947). У 1949 емігрував до Канади. Займався бізнесом, зокрема був власником і президентом будівельної фірми «Prombank Investment Limited». Один із фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), ЕУ, засновник Центру досліджень історії України при Альбертському університеті, Освітньої фундації (фонд — бл. 4 млн доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Дж.-П. Робартса при Торонтському університеті. Завдяки внесеній ним сумі у 750 тис. доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті (США). На кошти Я. надруковано багато наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії, зокрема англомовне видання «Історії України-Руси» М. Грушевського. Ініціатор створення і президент (від 1995) Ліги українських меценатів. Його ім’ям названо Міжнародний конкурс знавців української мови, меценатом якого він був, школу в рідному селі, вулиці у Дніпрі, Кропивницькому, м. Сарни Рівненської обл., м. Балта Подільського р-ну Одеської обл.

Завантажити статтю