Ясній Петро Володимирович
ЯСНІ́Й Петро Володимирович (12. 08. 1952, с. Кутище Бродівського, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 13. 11. 2021, Тернопіль) — фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла та діагностики матеріалів. Батько Володимира та Олега Ясніїв. Доктор технічних наук (1991), професор (1996), член-кореспондент НАНУ (2018). Дійсний член НТШ (2013). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Закінчив Тернопільську філію Львівського політехнічного інституту (1973), де 1975—77 та від 1992 й працював (нині Тернопільський технічний університет): 1992—2008 — завідувач кафедри матеріалознавства, 2008—14 — завідувач, 2014—21 — професор кафедри будівельної механіки, водночас 1993—2007 — проректор з наукової роботи, 1999—2007 — директор Центру інформаційних технологій, 2007—21 — ректор. У 1973—74 — на Ужгородському машинобудівному заводі; 1980—92 — в Інституті проблем міцності АНУ (Київ). Головний редактор «Вісника Тернопільського національного технічного університету» (від 2007). Основні наукові здобутки в галузі механіки руйнування. Розробляв методи прогнозування впливу історії навантажування на утримувальну здатність і довговічність конструкційних матеріалів; запропонував модель поширення тріщини при циклічному навантажуванні, що дозволяє прогнозувати її стабільне і нестабільне поширення з урахуванням впливу історії навантажування; пояснив природу істотнішого розкиду вʼязкості руйнування окрихчених сталей корпусів атомних реакторів, порівнюючи з характеристиками міцності, отримуваними на суцільних зразках, і запропонував методику прогнозування впливу історії навантажування на вʼязкість руйнування конструкційних матеріалів. Під його керівництвом створено методики оцінки довговічності елементів конструкцій з урахуванням експлуатаційного спектру навантаження; розроблено модель росту втомної тріщини після одноразового та багаторазового перевантажування, що ґрунтується на концепції пластичних зон, визначення мінімальної швидкості росту тріщини, залишкових (стискувальних) і ефективних напружень спереду вістря тріщини і модифікованому рівнянні Уокера. На цій основі запропоновано методики прогнозування швидкості РВТ у моделі крила транспортного літака після одноразового перевантажування та в умовах нерегулярного навантаження, що задовільно узгоджуються з експериментальними даними.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пластично деформовані матеріали: втома і тріщинотривкість. Л., 1998; Матеріали машино- і приладобудування. Т., 2001 (співавт.); Деградація і тріщиностійкість матеріалів. Т., 2009 (співавт.); Міцність і довговічність елементів конструкцій за змінної амплітуди навантаження. Т., 2013 (співавт.); Вплив експлуатаційних факторів на деформування і руйнування корпусних реакторних сталей. Т., 2014 (співавт.); Технічна діагностика матеріалів і конструкцій: Наук.-тех. посіб. Т. 1: Експлуатаційна деградація конструкційних матеріалів. Л., 2016 (співавт.); Довговічність елементів крила транспортного літака зі зміцненими функціональними отворами. Т., 2020 (співавт.); Прогнозування втомної довговічності псевдопружних сплавів з пам’яттю формами. Т., 2021 (співавт.); Класична модель дійсної роботи суцільної та модифікованої деревини осьовим стиском вздовж волокон. Р., 2023 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
