Ярмаченко Микола Дмитрович
Визначення і загальна характеристика
ЯРМАЧЕ́НКО Микола Дмитрович (06. 09. 1928, с. Черемошна Хабнянського, нині Вишгородського р-ну Київської обл. — 24. 05. 2010, Київ) — педагог. Доктор педагогічних наук (1969), професор (1971), академік АПН СРСР (1982), академік-засновник АПНУ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1991). Орден «За заслуги» 3-го (1998) та 2-го (2008) ступенів. Закінчив Київський педагогічний інститут (1951), де відтоді й працював: 1959–65 — завідувач кафедри дефектології, 1965–70 — завідувач кафедри сурдопедагогіки, 1968–73 — проректор з навчальної роботи. 1973–94 — директор Інституту педагогіки АПНУ (Київ). Від 1992 — президент, від 1997 — радник президента АПНУ. Наукові праці з теорії, методології та історії педагогіки, дефектології. Досліджував педагогічну спадщину В. Сухомлинського та А. Макаренка, питання змісту освіти, вибору форм і методів навчання, забезпечення навчальних закладів професорсько-викладацьким складом, навчально-методичною літературою.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історія сурдопедагогіки: Навч. посіб. 1975; Проблема компенсации глухоты. 1976; Актуальні питання педагогічної науки. 1978; Педагогіка: Підруч. 1986; Сучасність педагогічної спадщини А. С. Макаренка. 1988; Педагогическая деятельность и творческое наследие А. С. Макаренко. 1989; Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х — поч.ХХ ст.): Нариси. 1991 (співавт.); Академія педагогічних наук України. 1997; Найвизначніші педагогічні пошуки ХХ століття в Україні // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. 1999. Кн. 1 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
