Яременко Василь Васильович

ЯРЕ́МЕНКО Василь Васильович (12. 02. 1932, за паспортом — 1931, м. Сінно Вiтебської обл., Білорусь) — лiтературо­знавець, критик, публіцист, лексико­граф. Кандидат філологічних наук (1969), професор (1993). Член НСПУ (2012). Премії імені Г. Сковороди (1993), імені І. Нечуя-Левицького (2006), імені В. Короленка (2011), імені В. Вин­ниченка (2012), імені Олени Пчілки (2016), імені І. Огієнка (2021). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2002, 2016, 2021). Закiнчив Великосорочинське педагогічне училище (Полтавська обл., 1951), Київський педагогічний iн­ститут (1961). Від 1951 учителював на Рівненщині; 1964—66 викладав у Київському педагогічному ін­ституті; від 1966 працював у Київському університеті імені Т. Шевченка: 1973—84 — доцент кафедри історії журналістики, 1984–93 — доцент, 1993—2001 — професор кафедри історії української літератури; від 2003 — директор Ін­ституту культурологічних та етнополітичних досліджень Між­регіональної академії управлі­н­ня персоналом; від 2013 — провід­ний науковий спів­робітник науково-дослідної лабораторії грінченко­знавства Київського університету імені Б. Грінченка. Наукові дослідже­н­ня: історія журналістики, української літератури, грінченко­знавство. Пере­клав із давньоруської мови «Повість времʼяних літ» (К., 1990). Спів­засновник серії «Шкільна бібліотека» (1964). Упорядник і автор перед­мов та приміток до ви­дань творів Б. Грінченка, І. Котляревського, В. Стефаника, М. Стельмаха, Г. Сковороди, П. Куліша, О. Олеся, М. Коцюбинського, Лесі Українки, М. Павлика, Марка Черемшини, В. Симоненка, О. Зуєвського, В. Свідзінського, О. Чу­принки, М. Шестопала; ви­дань «Українська поезія XVI ст.» (1987), «Українська поезія 1-ї половини XVII ст.» (1988), «Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ столі­т­тя» (1994—2003), «Золоте слово: Хрестоматія української літератури доби Середньовіч­чя» (2002, спів­авт.; усі — Київ) та ін.

Завантажити статтю