Ющенко Григорій Іванович

Ю́ЩЕНКО Григорій Іванович (криптонім — Г. Ю.; 08(20). 01. 1882, м. Глухів Чернігівcької губ., нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — ?) — архівіст. Закінчив Санкт-Петербурзький історико-філологічний інститут, один рік був слухачем Санкт-Петербурзького архівного інституту. Учителював на Харківщині, працював викладачем Харківського реального училища, завідувачем гімназії для робітників Харківського паровозного заводу. 1917 призначений комісаром Харківського навчального округу і членом Харківської міської думи. Тричі обирався до Харківської ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, активно працював у профспілках. Від 1921 викладав у Харківському ІНО; водночас 1921–22 — на робітничому факультеті Харківського технологічного інституту; 1924–25 — вчений архівіст Харківського центрального історичного архіву; 1925–26 — завідувач Центрального архіву праці в Харкові; відтоді — співробітник Кабінету архівознавства Центрального архівного управління УСРР. Розробляв теоретичні та методичні питання архівної справи, використання документів, техніки підшивання архівних матеріалів. У часописі «Архівна справа» опублікував статті «Щоденник професора О. Ф. Кістяківського», «Центральний Архів Праці, У.С.Р.Р», «Стандартизація кар на тілі за Миколи І» (усі — 1927, кн. 2–3), «До техніки підшивання архівних матеріалів післяреволюційної доби» (1927, кн. 4), «Шпилька — ворог архівних матеріалів» (1928, кн. 5–6); у часописі «Червоний архів» — «Записка П. І. Житецького про український рух» (1927). За ухвалою комісії по «чистці» Центрального архівного управління УСРР 1931 звільнений з роботи. Подальша доля невідома.

Рекомендована література

1. Матяш І. Українська архівна періодика 1920–1930-х рр.: Історія, бібліографія, бібліометрія. 1999;
   Google Scholar Internet
2. Верба І. Ющенко Григорій Іванович // Укр. архівісти (ХІХ–ХХ ст.): Бібліогр. довід. 2007 (обидві — Київ).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю