Юшков Серафим Володимирович
Визначення і загальна характеристика
ЮШКО́В Серафим Володимирович (Юшков Серафим Владимирович; 04(16). 05. 1888, с. Трофімовщина Пензенської губ., Росія — 14. 08. 1952, м. Малоярославець Калузької обл., РФ) — російський історик держави і права. Доктор історичних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1919), член-кореспондент АН УРСР (1939), академік АН Казахстану (1946). Заслужений діяч науки РРФСР (1948). Державні нагороди СРСР. Закінчив історичний (1910) та історико-філологічний (1912) факультети Санкт-Петербурзького університету, де був залишений для підготовки до професорського звання, а від 1916, після складання магістерського іспиту, працював приват-доцентом; від 1919 — професор Саратовського університету (РФ); від 1927 — Ленінградського університету (нині Санкт-Петербург); від 1935 — Свердловського юридичного інституту (нині м. Єкатеринбург, РФ); від 1938 — Московського юридичного інституту; за сумісництвом — науковий співробітник Всесоюзного інституту юридичних наук. Під час 2-ї світової війни працював у 1-му Державному юридичному інституті в м. Алма-Ата (нині Алмати, 1941–43); від 1944 — професор Московського університету, Військово-юридичної академії; з утворенням АН Казахстану від 1946 — директор її Інституту історії, археології та етнографії; від 1948 — старший науковий співробітник Всесоюзного юридичного заочного інституту (Москва); водночас 1943–49 — старший науковий співробітник Інституту історії і археології АН УРСР; 1949–50 — Інституту історії України АН УРСР (Київ). Досліджував джерела давньоруського права. 1935 надруковано видання «Руської Правди» за списками, підготовленими Ю. Він сприяв публікації Судебника 1497 і «Правосуддя митрополичого», здійснив розгорнутий аналіз текстів «Руської Правди», давньоруських юридичних збірок, Устава князя Володимира та ін. пам’яток права. Також досліджував проблеми розвитку феодалізму і феодальних відносин у Київській Русі; походження державності у слов’ян, становлення і сутності станово-представницької монархії у Росії, прав та становища церков і монастирів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Феодальные отношения и Киевская Русь. Саратов, 1925; Очерки по истории феодализма в Киевской Руси. Москва; Ленинград, 1939; Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. К., 1939; 1992; Історія України. Т. 1. Уфа, 1943 (співавт.); Общественно-политический строй и право Киевского государства. Москва, 1949; Русская правда. Москва, 1950.