Юзьков Леонід Петрович
ЮЗЬКО́В Леонід Петрович (28. 01. 1938, с. Новоселиця Полонського р-ну Кам’янець-Подільської обл., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 02. 03. 1995, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1985), професор (1988), академік АПрНУ (1992). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2021, посмертно). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965), де відтоді (з перервою) й працював: 1990–92 — професор кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету; 1973–90 — у ВПШ при ЦК КПУ: від 1976 — завідувач кафедри радянського державного будівництва і права. Досліджував проблеми конституційного та адміністративного права. 1990–92 — головний науковий консультант Секретаріату ВР України. Був членом Конституційної комісії та керівником робочої групи з підготовки проєкту Конституції України, брав участь у підготовці проєкту Декларації про державний суверенітет України. 1992–95 — перший Голова Конституційного суду України. У Києві та Харкові встановлено меморіальні дошки Ю., його ім’ям названо вулицю в Полонному та Хмельницький університет управління і права.
Додаткові відомості
- Основні праці
- XXV съезд КПСС о дальнейшем развитии и совершенствовании советской демократии. 1976; Ради — органи справжнього народовладдя. 1983 (співавт.); Государственное управление в политической системе развитого социализма. 1983; Конституция Советской Украины. 1984; Соціалістичне самоврядування. 1989; Конституція незалежної України: Док., коментарі, статті. 1995 (співавт.); усі — Київ.
Рекомендована література
- Леонід Петрович Юзьков // Вісн. АПрНУ. 1995. № 3;
- Селіванов А. Світлої пам’яті видатного українського конституціоналіста — професора Леоніда Петровича Юзькова (до 70-річчя з дня народження) // Право України. 2008. № 1;
- Петров І. Над Конституцією — лише Бог, — стверджував Леонід Юзьков // Віче. 2011. № 17.
Завантажити статтю
Людина 
