ЮЗЬКО́В Леонід Петрович (28. 01. 1938, с. Новоселиця Полонського р-ну Камʼянець-Подільської обл., нині Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 02. 03. 1995, Київ) — право­знавець. Доктор юридичних наук (1985), професор (1988), академік АПрНУ (1992). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2021, посмертно). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1965), де від­тоді (з пере­рвою) й працював: 1990–92 — професор кафедри кон­ституційного та адміністративного права юридичного факультету; 1973–90 — у ВПШ при ЦК КПУ: від 1976 — завідувач кафедри радянського державного будівництва і права. Досліджував про­блеми кон­ституційного та адміністративного права. 1990–92 — головний науковий консультант Секретаріату ВР України. Був членом Кон­ституційної комісії та керівником робочої групи з під­готовки проєкту Кон­ституції України, брав участь у під­готовці проєкту Декларації про державний суверенітет України. 1992–95 — перший Голова Кон­ституційного суду України. У Києві та Харкові встановлено меморіальні дошки Ю., його імʼям на­звано вулицю в Полон­ному та Хмельницький університет управлі­н­ня і права.