Турсун-заде Мірзо

Визначення і загальна характеристика

ТУРСУ́Н-ЗАДЕ́ Мірзо (Турсунзода Мирзо; 19. 04(02. 05). 1911, с. Каратог, нині Турсунзадевського р-ну, Таджики­стан — 24. 09. 1977, Душанбе) — таджицький поет-класик, пере­кладач, громадський діяч. Академік АН Таджицької РСР (1951). Народний поет республіки (1961). Герой Таджики­стану (2001). Член СП Таджики­стану (1935; у 1939—77 — голова). Закінчив Таджицький ін­ститут освіти в Ташкенті (1930). Працював у редакції газети «Комсомоли Тоҷикистон» («Комсомолець Таджики­стану»); від 1943 — завідувач від­ділу мистецтв при Раднаркомі Таджицької РСР. Найві­доміші твори: поеми «Офтоби мамлакат» («Сонце країни», 1936), «Хазон ва баҳор» («Осінь і весна», 1937), «Халқи далер» («Сміливі люди», 1939), «Водии Ҳисор» («Хісорська долина», 1940), «Писари Ватан» («Син вітчизни», 1942), «Чароғи абадӣ» («Вічне світло», 1957). Цикл віршів «Қис­саи Ҳиндустон» («Індійська балада», 1947) від­значено Сталінською (1948), поема «Ҳасани аробакаш» («Хасан-арбакеш», 1954) і цикл віршів «Садои Осиё» («Голос Азії», 1956) — Ленінською (1960) преміями, поема «Ҷони ширин» («Люба душа», 1960) — Державною премією Таджики­стану імені А. Рудакі (1964). Автор низки статей і літературно-критичних досліджень з питань класичної й новітньої таджицької літератури, драматургії, театру. Пере­кладав твори Ш. Ру­ставелі, О. Пушкіна, М. Некрасова, Джамбула, Зульфії. З української мови таджицькою пере­клав «Заповіт» Т. Шевченка (1939), що вміщено до ви­дань «Маҷмуаи шеърҳо» («Збірка поезії», 1940; 1954), «Васият» («Заповіт», 1961; усі — Сталінабад), «Дур аз дарьё: Шеърҳо ва достонҳо» («Перлина великої ріки: Вірші й поеми», Душанбе, 1964). Автор публікацій про Т. Шевченка й Україну: «Улюбленець народу» (1939), «В сімʼї вольній, новій», «Образ Дні­пра» (обидві — 1961), «Привіт тобі, Україно!» (1962) та ін. 1978 на честь Т. пере­йменовано м. Регар, його імʼя присвоєно Таджицькому ін­ституту мистецтв. Порт­рет Т. зображено на національній банкноті номіналом 1 сомоні. 1980 над могилою збудовано мавзолей, 1981 в Душанбе від­крито Будинок-музей Т. У пере­кладі Я. Шпорти українською мовою ви­друкувано його «Вірші про Індію» (К., 1950).

О. А. Шокало

Завантажити статтю