Шумилов Петро Павлович
ШУМИ́ЛОВ Петро Павлович (01(14). 06. 1901, м. Бобринець Єлисаветградського пов. Херсонської губ., нині Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 17. 08. 1942, м. Краснокамськ Молотовської обл., нині Пермського краю, РФ) — фахівець у галузі буріння нафтових і газових свердловин. Сталінська премія (1942; 1947, посмертно). Державні нагороди СРСР. У 1919–23 вчителював у Бобринецькій трудовій школі. Навчався у Херсонському сільськогосподарському інституті (1923–24), закінчив фізико-механічний факультет Московського університету (1929). Працював 1927–34 у Державному дослідному нафтовому інституті (Москва): від 1932 — начальник сектору буріння, начальник відділу промислової механіки; 1934–39 — засновник і керівник Експериментальної контори турбінного буріння; від 1939 — начальник сектору турбінного буріння Наркомату нафтової промисловості СРСР (обидві — Баку); водночас від 1930 — доцент Московського та Бакинського нафтових інститутів. Розробив теорію малогабаритних багатоступінчастих турбін турбобура; брав участь у створенні багатоступінчастого турбобура та способу турбінного буріння вертикальних і нахилено-спрямованих свердловин. 1940 завершив докторську дисертацію «Многоступенчатые турбины для бурения глубоких скважин». Від 1941 працював над створенням реактивної протитанкової зброї, під час випробовування якої й загинув.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Практический курс по теории теплопередачи. Москва, 1932 (співавт.); Гидравлика. 2 изд. Москва; Ленинград; Новосибирск, 1934 (співавт.); Турбинное бурение нефтяных скважин. Москва; Ленинград, 1936; Теоретические основы турбинного бурения. Москва; Ленинград, 1943.
Рекомендована література
- Нафтогазова галузь: поступ і особистості. К., 2013.
Завантажити статтю
