Шугай Олександр Володимирович
Визначення і загальна характеристика
ШУГА́Й Олександр Володимирович (15. 09. 1940, с. Олексіївка Роменського р-ну Сумської обл.) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Член НСПУ (1982). Премії імені Івана Багряного (1996), імені В. Винниченка (2008), «Благовіст» (2017). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1967), Міжнародні курси славістів при Братиславському університеті (1983). Працював у редакціях газет, журналів «Знання та праця» (1969—75) і «Дніпро» (1985—91), видавництві «Молодь» (1975—85), товаристві «Просвіта» (1991—92), Київській організації НСПУ (1992—2005). Як письменник дебютував 1966 (його «Роменський вальс» став візитівкою м. Ромни). Творам Ш. притаманне дослідження морально-етичних проблем, з якими стикається людина, борючись або пристосовуючись до «правил гри» в тоталітарному суспільстві. Здійснив значну пошукову та дослідницьку роботу у вивченні біографій Івана Багряного, В. Мисика, А. Казки, Гр. Тютюнника та ін. Упорядник видань творів Івана Багряного «Під знаком Скорпіона» (1994), «До Ворскли, по рибу» (1995), «“Золотий бумеранг” та інші поезії» (1999), двотомника «Вибрані твори» (2006) із власними передмовами. Ініціатор і редактор першої антології давньої української поезії «Аполлонова лютня» (1982). Переклав із давньої української мови вірші К. Зиновіїва «Золоте чересло» (2009; з передмовою В. Шевчука). Окремі твори Ш. перекладено іноземними мовами. Автор низки статей в ЕСУ.
Тв.: Ромен-цвіт: Поезії. 1966; Неподільність: Поезії. 1977; По стерні босоніж: Повість, новели. 1993; Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду: Роман-дослідження. 1996; Притча про хату, або Сорок святих: Роман. К., 2006; Як творилася «Аполлонова лютня». 2007; Крапля сонця у морі блакиту: повість про Аркадія Казку. Вибрані твори. 2010; Притча про хату, або Вертеп у раю: Роман. 2011; Іван Багряний: нове й маловідоме (есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти). Кн. 1—2. 2013; Фундація імені Івана Багряного: Хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами: Репортажі, інтервʼю, рефлексії, нотатки, рецензії, відгуки, повідомлення. 2015; Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика: оповідь у листах і документах. 2016; Натхнення: Лірика, гумор, присвяти, епітафії, переклади. 2018; Ліна Костенко: «Я все, що я люблю...»: Роман без брехні, або Сповідь редактора книжки віршів та поем Ліни Костенко «Неповторність». 2019 (усі — Київ).
Літ.: Титова О. По стерні босоніж // Вперед. 1983, 16 серп.; Шевчук В. Олександрові Шугаю — 50 // Літературна Україна. 1990, 13 груд.; Яременко В. Приречений любовʼю // Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду: Роман-дослідження. К., 1996; Олександер Шугай: до 75-річчя від дня народження: Біобібліогр. покажч. С., 2015.
В. В. Яременко
Додаткові відомості
- Основні твори
- Ромен-цвіт: Поезії. 1966; Неподільність: Поезії. 1977; По стерні босоніж: Повість, новели. 1993; Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду: Роман-дослідження. 1996; Притча про хату, або Сорок святих: Роман. К., 2006; Як творилася «Аполлонова лютня». 2007; Крапля сонця у морі блакиту: повість про Аркадія Казку. Вибрані твори. 2010; Притча про хату, або Вертеп у раю: Роман. 2011; Іван Багряний: нове й маловідоме (есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти). Кн. 1–2. 2013; Фундація імені Івана Багряного: Хроніка доброчинної діяльності в Україні та за її межами: Репортажі, інтерв’ю, рефлексії, нотатки, рецензії, відгуки, повідомлення. 2015; Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика: оповідь у листах і документах. 2016; Натхнення: Лірика, гумор, присвяти, епітафії, переклади. 2018; Ліна Костенко: «Я все, що я люблю...»: Роман без брехні, або Сповідь редактора книжки віршів та поем Ліни Костенко «Неповторність». 2019 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
