Шугай Олександр Володимирович

ШУГА́Й Олександр Володимирович (15. 09. 1940, с. Олексіївка Роменського р-ну Сумської обл.) — поет, прозаїк, есе­їст, пере­кладач. Член НСПУ (1982). Премії імені Івана Багряного (1996), імені В. Вин­ниченка (2008), «Благовіст» (2017). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1967), Між­народні курси славістів при Братиславському університеті (1983). Працював у редакціях газет, журналів «Зна­н­ня та праця» (1969—75) і «Дні­про» (1985—91), видавництві «Молодь» (1975—85), товаристві «Просвіта» (1991—92), Київській організації НСПУ (1992—2005). Як письмен­ник дебютував 1966 (його «Роменський вальс» став візитівкою м. Ромни). Творам Ш. притаман­не дослідже­н­ня морально-етичних про­блем, з якими стикається людина, борючись або при­стосовуючись до «правил гри» в тоталітарному су­спільстві. Здійснив значну пошукову та дослідницьку роботу у ви­вчен­ні біо­графій Івана Багряного, В. Мисика, А. Казки, Гр. Тютюн­ника та ін. Упорядник ви­дань творів Івана Багряного «Під знаком Скорпіона» (1994), «До Ворскли, по рибу» (1995), «“Золотий бумеранг” та інші поезії» (1999), двотомника «Ви­брані твори» (2006) із власними перед­мовами. Ініціатор і редактор першої антології давньої української поезії «Апол­лонова лютня» (1982). Пере­клав із давньої української мови вірші К. Зиновіїва «Золоте чересло» (2009; з перед­мовою В. Шевчука). Окремі твори Ш. пере­кладено іноземними мовами. Автор низки статей в ЕСУ.