Поповичі Тиберіу
ПОПОВИЧІ́ Тиберіу (Popoviciu Tiberiu; 16. 02. 1906, м. Арад, Румунія — 20. 10. 1975, Бухарест) — румунський математик. Дійсний член Румунської АН (1963). Закінчив Бухарестський університет (1927), навчався у Вищій нормальній школі у Парижі (1927–30). У Сорбоннському університеті в Парижі 1933 захистив докторську дисертацію «Sur quelques propriétés des fonctions d’une ou de deux variables réelles» («Про деякі властивості функцій однієї або двох дійсних змінних»; опубліковано у журналі «Mathematica», 1934, Vol. 3). Був професором Чернівецького (1936–40), Бухарестського (1940–42), Ясського (1942–46), Клузького (1946–75; обидва — Румунія) університетів; водночас від 1957 — директор Клузького інституту обчислювальної математики Румунської АН. Наукові дослідження: теорія функції дійсної змінної, числовий аналіз, алгебра та теорія чисел. Розвинув теорію випуклих функцій, провадив дослідження у галузі теорії функціональних рівнянь, вивчав проблеми інтерполяції, оцінювання помилок, узагальнив класичну формулу чисельності інтегрування Гаусса.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Curs de matematici generale. Cernăuți, 1938; Les fonctions convexes. Paris, 1944; Elemente de analiză matematică. Cluj Napoca, 1947; Curs de algebră superioară. Numere reale și complexe. Noțiuni de teoria numerelor. Cluj Napoca, 1948; Elemente de analiză matematică. Cluj Napoca, 1948; Analiză numerică: noțiuni introductive de calcul aproximativ. București, 1975.
Завантажити статтю
Людина 