Прокопець Георгій Мефодійович

ПРОКОПЕ́ЦЬ Георгій Мефодійович (02. 01. 1922, м. Краснодар, РФ — 12. 05. 2001, Київ) — художник кіно. Член НСХУ та НСКінУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Всесоюзний інститут кінематографії (Москва, 1951; викладачі Ф. Богородський, Ю. Пименов, Г. Шегаль). Відтоді — художник-постановник Київської кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Оформив стрічки: «Доля Марини» (1953, режисери І. Шмарук, В. Івченко), «Назар Стодоля» (1954, режисер В. Івченко), «Коли співають солов’ї» (1956, режисер Є. Брюнчугін), «Якби каміння говорило» (1957, режисер Ю. Лисенко), «Літа молодії» (1958), «Дипломати мимоволі» (1977; обидва — режисер О. Мішурін), «Літа дівочі» (1961, режисер Л. Естрін), «Повість про Пташкіна» (1964, режисер Б. Крижанівський), «Місяць травень» (1965, режисер Г. Ліпшиць, у співавт.), «До світла!» (1967, режисер Б. Шиленко), «Великий клопіт через маленького хлопчика» (1968, режисери О. Муратов, В. Васильківський), «Де ви, лицарі?» (1971), «В бій ідуть тільки “старики”» (1973), «Ати-бати, йшли солдати...» (1976; усі — режисер Л. Биков), «Лаври» (1972, режисер В. Горпенко), «Пора літніх гроз» (1980, режисер А. Буковський), «Таємниця корабельного годинника» (1983, режисер Р. Шабанов) та ін.

Завантажити статтю