Прокопець Георгій Мефодійович

ПРОКОПЕ́ЦЬ Георгій Мефоді­йович (02. 01. 1922, м. Краснодар, РФ — 12. 05. 2001, Київ) — художник кіно. Член НСХУ та НСКінУ (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Всесоюзний ін­ститут кінемато­графії (Москва, 1951; викладачі Ф. Богородський, Ю. Пименов, Г. Шегаль). Від­тоді — художник-по­становник Київської кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Оформив стрічки: «Доля Марини» (1953, режисери І. Шмарук, В. Івченко), «Назар Стодоля» (1954, режисер В. Івченко), «Коли спів­ають соловʼї» (1956, режисер Є. Брюнчугін), «Якби камі­н­ня говорило» (1957, режисер Ю. Лисенко), «Літа молодії» (1958), «Дипломати мимоволі» (1977; обидва — режисер О. Мішурін), «Літа дівочі» (1961, режисер Л. Естрін), «Повість про Пташкіна» (1964, режисер Б. Крижанівський), «Місяць травень» (1965, режисер Г. Ліпшиць, у спів­авт.), «До світла!» (1967, режисер Б. Шиленко), «Великий клопіт через маленького хлопчика» (1968, режисери О. Муратов, В. Васильківський), «Де ви, лицарі?» (1971), «В бій ідуть тільки “старики”» (1973), «Ати-бати, йшли солдати...» (1976; усі — режисер Л. Биков), «Лаври» (1972, режисер В. Горпенко), «Пора літніх гроз» (1980, режисер А. Буковський), «Таємниця корабельного годин­ника» (1983, режисер Р. Шабанов) та ін.

Завантажити статтю