Ревуцький Євген Львович
РЕВУ́ЦЬКИЙ Євген Львович (01. 06. 1919, м-ко Ічня Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині місто Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 20. 11. 2006, Київ) — лікар-терапевт, онколог. Син Л. Ревуцького. Доктор медичних наук (1967), професор (1969). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1980). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив біологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (1941), Київський медичний інститут (1947), де й працював; 1962–67 — завідувач відділу клінічної фізіології Інституту фізіології АН УРСР (Київ); 1967–70 — завідувач відділу діагностики та хіміотерапії пухлин Київського НДІ експериментальної та клінічної онкології; 1970–73 — заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу вивчення атеросклерозуУкраїнського НДІ клінічної медицини; 1973–99 — завідувач кафедри терапії, декан факультету підвищення кваліфікації Національного медичного університету (обидва — Київ). Голова Наукового товариства терапевтів України (1987–92). Наукові дослідження з проблем гастроентерології, невідкладної терапії, клінічної онкології, кардіології. Вивчав вплив метеорологічних чинників на організм людини, процес утворення стерин-фібринових комплексів при атеросклерозі. Автор низки праць з історії терапії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Исследование секреторной функции желудка // Врачебное дело. 1967. № 11; Общие и местные изменения при предопухолевых заболеваниях и раке желудка. К., 1974; Внутренние болезни: Учеб. К., 1977; Гелиометеотропные реакции человека. К., 1986; Влияние индивидуального биоритма на состояние конъюнктивальной микроциркуляции у больных гипертонической болезнью // Врачебное дело. 1992. № 1 (усі — співавт.).
Рекомендована література
- Никула Т. Д., Мойсеєнко В. О., Шевчук С. Г. Ревуцький Євген Львович (1919–2006): До річниці світлої пам’яті вченого // Наук. вісн. Нац. мед. ун-ту. 2007. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
