Шалата Михайло Йосипович

ШАЛА́ТА Михайло Йосипович (03. 04. 1937, с. Бертишів, нині Стрийського р-ну Львівської обл. — 02. 11. 2020, м. Дрогобич Львівської обл.) — літературо­знавець, критик, поет. Кандидат філологічних наук (1970), професор (1991). Член НСПУ (1999). Дійсний член НТШ (2017). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Премії імені М. Шашкевича (2014), імені Б. Грінченка (2017). Закінчив Дрогобицький педагогічний ін­ститут (1962), де від 1964 й працював (нині університет): 1972—2000 — завідувач, 2000—20 — професор кафедри української літератури. Досліджував творчість М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького, М. Устияновича, Ю. Федьковича, Т. Бордуляка, І. Франка, Н. Кобринської, І. Сеник, І. Гнатюка, Д. Павличка, Л. Проць. Упорядкував і видав із власними перед­мовами та коментарями «Повне зі­бра­н­ня творів» М. Шашкевича (Дрогобич, 2012), окремі твори досліджуваних письмен­ників, збірники «Народні пісні в записах Маркіяна Шашкевича» (1973), «Народні пісні в записах Івана Вагилевича» (1983), «Вінок Маркіянові Шашкевичу» (1987, спів­авт.; усі — Київ), «Дрогобич­чина — земля Івана Франка» (1997), «Шевченко в краю Франка» (2003), «Спів­аник УПА» (2017; усі — Дрогобич) тощо. За науковою редакцією Ш. під­готовлено ви­да­н­ня «Русалки Дністрової» (К., 1987; Л., 2007; Дрогобич, 2012). Упорядник і редактор 1-го тому із вступною стат­тею «Світова великість поета» тритомника «Ви­брані твори» І. Франка (Дрогобич, 2005). Автор книг статей та есеїв «Година для праці на­стала…» (1997), нарисів «Місто в під­гірʼї Карпат» (1991), «З Шевченком — у нове тисячолі­т­тя» (2001), «Імʼя Шашкевича: Ораторія» (2005; усі — Дрогобич), а також низки статей в ЕСУ. У поезії — лірик, в окремих віршах звертається до політичної сатири; форма поезій — класична й верлібр. Пере­кладав поетичні твори із польської, російської та ін. мов. 2022 у Дрогобичі на честь Ш. пере­йменовано вулицю Л. Толстого.

Завантажити статтю