Руденко Емілія Матвіївна
РУДЕ́НКО Емілія Матвіївна (13. 01. 1947, Кіровоград, нині Кропивницький) — художниця декоративно-ужиткового мистецтва. Дружина Анатолія, мати Ольги Пунгіних. Заслужений художник України (2009). Обласна премія імені Я. Паученка (2006). Членкиня НСХУ (1984). Закінчила Одеське художнє училище (1968; майстерня В. Путейко). Відтоді працювала художником у Кіровоградських художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР (1969–2000). Досягла високої професійної майстерності у створенні робіт з вовни в техніці ручного ткацтва. Для творів Р. характерні яскрава кольорова гама, декоративні символи, внутрішній динамізм і напруга. Особливе місце у творчості займають гобелени, присвячені історії українського народу та Кіровоградської обл.: «Земля минулих битв» (1977), «Богдан Хмельницький» (1980), «Корифеї української сцени» (1982), «Думи мої, думи» (1983) та ін. Останнім часом плідно працює в галузі традиційного вітража («тіффані», ф’юзинг тощо). Учасниця обласних та всеукраїнських мистецьких виставок від 1977. Деякі твори Р. зберігають у Музеї мистецтв, Обласних українському музично-драматичному театрі імені М. Кропивницького та універсальній науковій бібліотеці в Кропивницькому.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Весна» (1979), «Світ книги» (1985), триптих «Лісова пісня» (1989), «Лісове озеро» (1991), «Зустріч» (2003), «Він і вона» (2007), «Плин часу» (2011); вітраж (ф’юзинг) «Дзвони надії» (2024).
Рекомендована література
- Кузик Б. М., Білошапка В. В. Кіровоградщина: історія та сучасність центру України: У 2 т. Т. 2. Дн., 2005;
- Художники України: Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-ужиткове мистецтво: Творчо-біогр. альбом-довід. К., 2005. Вип. 3, 2006. Вип. 4.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
