Ціось Денис Валерійович
ЦІО́СЬ Денис Валерійович (19. 01. 1988, с. Пушкіно Приморського краю, РФ — 07. 06. 2024, с. Липці Харківського р-ну Харківської обл., похований 18. 06. 2024 у м. Острог Рівненського р-ну Рівненської обл.) — військовик. Старший сержант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го (2022) та 2-го (2024, посмертно) ступенів. Закінчив Острозький ліцей № 1 та Острозьке вище професійне училище (слюсар з ремонту і водій транспортних засобів); у 2020-х рр. навчався в Національному університеті «Острозька академія» (спеціальність «національна безпека»). Працював на станції технічного обслуговування в Рівному. У березні 2014 мобілізований до лав Збройних сил України. Від 2015 брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Від лютого 2016 до жовтня 2019 служив за контрактом у 130-му окремому розвідувальному батальйоні Сухопутних військ; від листопада 2019 — у 8-му окремому полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) як командир 1-го відділення Групи спеціального призначення захищав Київську обл. Під час виконання бойового завдання був поранений. У вересні 2022 забезпечував оборону міст Балаклія, Ізюм та Куп’янськ Харківської обл. Від жовтня 2022 воював у м. Бахмут Донецької обл., де отримав ще одне поранення. Наприкінці грудня повернувся у стрій. Від квітня 2024 брав участь в обороні Харківської обл. Загинув, рятуючи побратима. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів, зупинено вороже просування.