Савченко Олександра Яківна
Визначення і загальна характеристика
СА́ВЧЕНКО Олександра Яківна (08. 05. 1942, м. Ізмаїл, нині Одеської обл. — 06. 11. 2020, Київ) — педагог. Дружина В. Савченка. Доктор педагогічних наук (1985), професор (1987), академік НАПНУ (1992). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2001, 2007, 2012),орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2017). Закінчила Ізмаїльський педагогічний інститут (1963). Учителювала. Від 1967 працювала в НДІ педагогіки України (Київ): 1979–92 — завідувач лабораторії початкового навчання; 1992–95 — головний учений секретар Президії, 1998–2002 — академік-секретар Відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті, 2000–07 — віце-президент АПНУ. 1995–2000 — заступник Міністра освіти та науки України. Наукові дослідження в галузях загальної педагогіки та дидактики початкової школи. Запропонувала систему розвивального навчання молодших школярів на засадах цілісного підходу до розвитку особистості дитини. Авторка низки підручників з літературного читання для початкової школи. Вивчала також реформування освітньої галузі в Україні першого десятиліття її незалежності в умовах трансформації суспільної парадигми, переходу від авторитарної до особистісно орієнтованої освіти.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Організація навчального процесу в малокомплектній школі: Посіб. К., 1974; Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. К., 1982; Навчально-виховний процес у малокомплектній школі: Посіб. К., 1987; 1988; Урок у початкових класах. К., 1993, 1997; Дидактика початкової школи: Підруч. К., 1999; 2000; 2007; Виховний потенціал початкової освіти. К., 2007; Взаємозв’язок ключових і предметних компетентностей у контексті формування у молодших школярів уміння вчитися // Імідж сучас. педагога. 2012. № 6.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
