Христовий Микола Федорович
ХРИСТОВИ́Й Микола Федорович (1894, с. Лютенька Гадяцького пов. Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 27. 04. 1938, м. Вологда, РФ) — політичний і культурний діяч, журналіст. Навчався у Московському міському народному університеті (1913–17). Був членом нелегальних студентських політичних організацій, 1917 вступив до УПСР. Член Лівобережного бюро УПСР, редакції газети «Соціаліст-революціонер». Після розколу УПСР (травень 1918) відійшов до УПСР (боротьбистів). 1919–20 — секретар г. «Боротьба». У березні 1920 перейшов до КП(б)У. Редагував г. «Червона правда», «Вісти Київського губвиконкому», входив до редколегії г. «Вісті ВУЦВК». 1922–23 — завідувач відділу інформації Радіо-телеграфного агентства України, редактор журналу «Комуніст України»; 1923–24 — головний редактор видавництва «Шлях освіти»; 1924–29 — завідувач відділу мистецтва при Наркомосі УСРР; 1929–33 — директор Київської академічної української опери, водночас — завідувач Київського музею західного мистецтва, науковий співробітник ВУАН. Один із фундаторів об’єднання українських письменників «Гарт». 13 травня 1933 заарештований, 23 вересня того ж року за звинуваченням у приналежності до Української військової організації висланий на 3 р. до Вологди, де працював економістом на виробництві. 16 грудня 1937 заарештований вдруге, 27 квітня 1938 засуджений до розстрілу. Реабілітований 1957.
Додаткові відомості
- Державний архів
- ЦДАВО України. Ф. 1, оп. 85, № 5014, арк. 69; ф. 263, оп. 1, № 37203 ФП / кор. 379, арк. 9, 64, 149, 153, 158–159.
Рекомендована література
- Майстренко І. Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. Едмонтон, 1985.
Завантажити статтю
Людина 
